АНОНС: Лекція "Переяславський договір. Дійсність та традиція"

Музей Гетьманства запрошує на лекцію історика Дмитра Гордієнка "Переяславський договір. Дійсність та традиція".

Про це інформує Музей Гетьманства.

Переяславська рада 18 січня 1654 року, на перший погляд, була однією зі звичайних козацьких рад, на яких Військо Запорозьке вступало в черговий союз проти Речі Посполитої. На цей раз – з Московщиною. Однак цій раді і укладеному на ній договору судилося стати однією з ключових подій в історії України та Європи загалом. Це був переломний момент тисячолітнього розвитку східної Європи, коли в хід її історії втрутилася постмогольська деспотія.

Що ми знаємо про цю переломну подію поза постановами ЦК КПРС 1954 року та написаних на їх основі "праць"? Чи дійсно це було возз'єднання України з Московщиною? Чи лише військовий союз? Яку ж мету переслідував Богдан Хмельницький вступаючи в союз з Москвою? Де дійсність, а де нав'язана московитами традиція?

Дмитро Гордієнко - кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Музею Гетьманства.

Коли: 18 січня о 12.00

Де: м.Київ, вул. Спаська 16 Б

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.