АНОНС: Лекція "Переяславський договір. Дійсність та традиція"

Музей Гетьманства запрошує на лекцію історика Дмитра Гордієнка "Переяславський договір. Дійсність та традиція".

Про це інформує Музей Гетьманства.

Переяславська рада 18 січня 1654 року, на перший погляд, була однією зі звичайних козацьких рад, на яких Військо Запорозьке вступало в черговий союз проти Речі Посполитої. На цей раз – з Московщиною. Однак цій раді і укладеному на ній договору судилося стати однією з ключових подій в історії України та Європи загалом. Це був переломний момент тисячолітнього розвитку східної Європи, коли в хід її історії втрутилася постмогольська деспотія.

Що ми знаємо про цю переломну подію поза постановами ЦК КПРС 1954 року та написаних на їх основі "праць"? Чи дійсно це було возз'єднання України з Московщиною? Чи лише військовий союз? Яку ж мету переслідував Богдан Хмельницький вступаючи в союз з Москвою? Де дійсність, а де нав'язана московитами традиція?

Дмитро Гордієнко - кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Музею Гетьманства.

Коли: 18 січня о 12.00

Де: м.Київ, вул. Спаська 16 Б

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.