АНОНС: Лекція Радомира Мокрика "Русифікація vs українська культура: уроки українських дисидентів"

У рамках циклу історичних лекцій "Як подолати Росію: спитай історика" 18 січня у Харкові відбудеться лекція "Русифікація vs українська культура: уроки українських дисидентів" історика, культоролога, автора книжки "Бунт проти імперії" Радомира Мокрика.

Радомир Мокрик розповість, як радянська влада проводила політику русифікації, вульгаризувала культуру та переписувала історію, а також як українські дисиденти протистояли цим процесам. Лекція стане цікавою для всіх, хто прагне глибше зрозуміти механізми культурного опору та згадати, як українські дисиденти боролись проти русифікації, і послухати цікаві факти та щемкі гострі історії, які підготував дослідник.

Цикл історичних лекцій "Як подолати Росію: спитай історика" започаткував Вахтанг Кіпіані.

Учасники розмови:

Радомир Мокрик – історик, культуролог, автор книжки "Бунт проти імперії: українські шістдесятники", автор публікацій на сайті "Історична правда" та журналу "Локальна історія". Викладає в Українському католицькому університеті у Львові, та, від початку повномасштабного російського вторгнення, викладає дистанційно у Карловому університеті в Празі.

Модератор зустрічі – Вахтанг Кіпіані – історик, засновник "Історичної правди", сержант 13-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України "Хартія".

Організатори: 13-та бригада НГУ "Хартія", ЦСМ ЄрміловЦентр, видавництво Vivat

Коли: 18 січня, 17:00

Де: Харків, ЄрміловЦентр (майдан Свободи, 4)

Вхід вільний. Реєстрація за посиланням.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.