IN MEMORIAM: Відійшов у вічність історик Сергій Федака

На 61-му році життя помер історик, професор Ужгородського національного університету Сергій Федака.

Про це повідомила пресслужба Закарпатської ОВА.

"Не стало одного з провідних істориків сучасності, професора УжНУ, письменника, журналіста, автора 16-томної "Історії України". Сергій Федака був справжнім патріотом, працьовитою та шанованою людиною серед колег, студентів, усіх, хто мав нагоду його знати. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким", – йдеться в повідомленні.

Сергій Федака — доктор історичних наук, письменник, журналіст. Він був автором шістнадцятитомної "Історії України", а також численних монографій. Як науковець досліджував раннє середньовіччя та історію Київської Русі

Сергій Федака народився у Маріуполі. Згодом родина переїхала до Ужгорода. Тут навчався на історичному факультеті Ужгородського державного університету. Після навчання працював молодшим науковим співробітником Закарпатського музею історії релігії і атеїзму. З осені 1989 року став аспірантом кафедри історії СРСР і УРСР Ужгородського державного університету. 2003 року отримав звання професора кафедри історії України Ужгородського національного університету.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.