МЗС України відповіло на маніпулятивні заяви голови Інституту національної пам’яті Республіки Польща

Міністерство закордонних справ України назвало маніпулятивними заяви голови Інституту національної пам’яті Польщі та кандидата у президенти Кароля Навроцького щодо членства в ЄС і НАТО.

Про це йдеться на офіційному сайті МЗС України.

"Відкидаємо ці тенденційні та маніпулятивні твердження. Такі заяви свідчать, що польський політик ставить конʼюнктурні міркування вище за стратегічні безпекові інтереси власної країни, добросусідські українсько-польські відносини, спільні цінності свободи, демократії та справедливості", — йдеться у повідомленні.

Міністерство нагадало, що дві країни ведуть діалог, щоби гідно вшанування пам'ять українців у Польщі та поляків в Україні. У відомстві закликали польських політиків не використовувати у внутрішньополітичній боротьбі тему "складних сторінок історичного минулого". 

"Показово, що заяви пана Навроцького викликали аплодисменти в кремлі. Варто нагадати, що саме росія століттями намагається знищити українську та польську держави. москва і зараз вкладає колосальні ресурси в спроби зруйнувати українсько-польську дружбу та взаєморозуміння. Неприпустимо робити заяви, які підіграють цим зусиллям ворога", — заявило МЗС.

Також у Міністерстві підкреслили, що Україна вдячна польському уряду та суспільству за допомогу в протистоянні рф. І попри заяви польського політика, Україна вже є де-факто і стане де-юре частиною євроатлантичної спільноти, підсумували у МЗС.

Нагадаємо, кандидат у президенти Польщі Кароль Навроцький заявив, що не бачить Україну ні в НАТО, ні в ЄС, якщо та не візьме на себе відповідальність за Волинську трагедію 1943 року.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.