АНОНС: Круглий стіл "Українське суспільство і пам'ять про Голокост"

27 січня 2025 року, в Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, відбудеться ХVІІІ Круглий стіл "Українське суспільство і пам’ять про Голокост: спадщина та сучасні виклики".

Про це інформує Український центр вивчення історії Голокосту.

2025 рік маркує 80 роковини звільнення в'язнів нацистського табору "Аушвіц", 80 роковини завершення Другої світової війни, 80 роковини створення ООН, 30 роковини геноциду в Сребрениці, одинадцять років війни росії проти України… Великі цифри підштовхують до глибшого розмірковування, до переоцінки, аналізу різниці між декларованим "Ніколи знову" та реальністю.  

Цьогорічний Круглий стіл "Українське суспільство і пам'ять про Голокост" продовжує обговорення питань збереження пам'яті, освітніх та музейних викликів в умовах повномасштабної війни, розв'язаної проти нашої держави. Акценти цьогорічних доповідей українських та закордонних фахівців стосуватимуться нашого сьогодення, захисту спадщини та вшанування пам'яті жертв, навчання через історію, спадщину та музейну роботу. 

Долучитися до роботи Круглого столу можна за попередньою реєстрацією. Кінцевий термін реєстрації 22 січня 2025 р. Кількість місць обмежена.

Час і місто проведення: м. Київ, 27 січня 2025 року, початок о 10:00, завершення о 16:00. Місце проведення у Києві буде повідомлено лише запрошеним зареєстрованим особам 23 та 24 січня 2025 р. 

Організаторами ХVІІІ Круглого столу виступають Український центр вивчення історії Голокосту, Goethe-Institut в Україні та програма House of Europe.

 

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.