АНОНС: Круглий стіл "Українське суспільство і пам'ять про Голокост"

27 січня 2025 року, в Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, відбудеться ХVІІІ Круглий стіл "Українське суспільство і пам’ять про Голокост: спадщина та сучасні виклики".

Про це інформує Український центр вивчення історії Голокосту.

2025 рік маркує 80 роковини звільнення в'язнів нацистського табору "Аушвіц", 80 роковини завершення Другої світової війни, 80 роковини створення ООН, 30 роковини геноциду в Сребрениці, одинадцять років війни росії проти України… Великі цифри підштовхують до глибшого розмірковування, до переоцінки, аналізу різниці між декларованим "Ніколи знову" та реальністю.  

Цьогорічний Круглий стіл "Українське суспільство і пам'ять про Голокост" продовжує обговорення питань збереження пам'яті, освітніх та музейних викликів в умовах повномасштабної війни, розв'язаної проти нашої держави. Акценти цьогорічних доповідей українських та закордонних фахівців стосуватимуться нашого сьогодення, захисту спадщини та вшанування пам'яті жертв, навчання через історію, спадщину та музейну роботу. 

Долучитися до роботи Круглого столу можна за попередньою реєстрацією. Кінцевий термін реєстрації 22 січня 2025 р. Кількість місць обмежена.

Час і місто проведення: м. Київ, 27 січня 2025 року, початок о 10:00, завершення о 16:00. Місце проведення у Києві буде повідомлено лише запрошеним зареєстрованим особам 23 та 24 січня 2025 р. 

Організаторами ХVІІІ Круглого столу виступають Український центр вивчення історії Голокосту, Goethe-Institut в Україні та програма House of Europe.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.