АНОНС: Публічна розмова "Культурна дипломатія та Голодомор"

10 грудня Музей Голодомору запрошує на публічну розмову "Культурна дипломатія та Голодомор". Захід відбудеться до 76-ї річниці ухвалення Генеральною асамблеєю ООН Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього та в Міжнародний день захисту прав людини.

Про це інформує Музей Голодомору.

Ще з 1930-х років українська діаспора у різних країнах світу намагалася через історію Голодомору показати жахливе становище українців у складі СРСР. Після його розпаду, коли багато іноземців ще не сприймали Україну і росію як окремі держави, тема Голодомору стала однією з тих історичних подій, яка дозволяла іноземцям показати величезні втрати, яких зазнали українці, перебуваючи у складі СРСР. Процес визнання Голодомору актом геноциду мав на меті відновлення історичної справедливості та засудження злочинців.

У час повномасштабного вторгнення військ росії в Україну для іноземців актуалізувалося питання глибшого вивчення історії України та Голодомору зокрема. Голодомор став однією з ключових тем для розуміння природи агресії сучасної росії проти України і, відповідно, важливою темою української культурної дипломатії. А важливість визнання цього злочину актом геноциду набуває особливої ваги у справі відновлення історичної справедливості. Будемо говорити про це в Музеї Голодомору за участю представників іноземних посольств.

Також у рамках заходу громадськості буде представлено багатомовне видання "Голодомор: основні факти". У ньому стисло подано найважливіші історичні факти про совєтську окупацію України та механізм вчинення росіянами злочину геноциду проти українського народу.

Коли: 10 грудня о 12:00 

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (Київ, вул. Лаврська, 3).

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

 

Година папуги. Погані передчуття професора Свяневича

"Я аніскільки не сумнівався, що вступ Радянської Росії у наші східні воєводства буде означати для них кінець існуючому там польському впливу і відрив тих територій від Польщі. Я не був би проти передачі тих воєводств незалежним Україні і Білорусі, якби такі існували, але не бачив сенсу в передачі їх Радянському Союзу". Як професор Свяневич передбачив Велику війну.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.