IN MEMORIAM: Відійшов у вічність науковець Леонід Рудницький

8 грудня у США відійшов у вічність Президент Світової Ради НТШ Леонід Рудницький.

Про це сповістили у Науковому Товаристві ім. Шевченка у США.

"Ділимося сумною вісткою, що 8 грудня 2024 року відійшов Дійсний член НТШ, Президент НТШ, іноземний член НАНУ, літературознавець та громадський діяч, професор Леонід Рудницький. З іменем професора Рудницького пов'язано чимало славних сторінок в історії Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці, інтелектуальному житті української діаспори США та Філадельфії, зокрема", - йдеться у повідомленні.

Свої співчуття висловив митрополит Української греко-католицької церкви, голова Філадельфійської архиєпархії в США Борис Ґудзяк:

"Відійшла многогранна людина – християнин, сім'янин, науковець, громадський і духовний діяч — професор Леонід Рудницький. Лише два тижні тому академік Леонід Рудницький та його дружина – професор Ірина Рудницька стали лауреатами Митрополичої нагороди за віддане служіння (Metropolitan Lifetime Service Award). Її вручення стало нагодою для приємного вечора у колі Родини професора Рудницького, який назавжди залишиться теплим спогадом."

Леонід Рудницький народився 8 вересня 1935 року у Львові. Під час Другої світової війни 1944 родина Рудницьких виїхала до Німеччини. 1951-го переїжджає з матір'ю до США. У 1960-му здобув ступінь магістра з ґерманістики в Пенсильванському університеті. 

З 1959-1960 навчального року викладає в університеті Ла-Саль. У 1988-1998 роках, Леонід Рудницький професорує у Пенсильванському університеті у Філадельфії та Українському Католицькому університеті. Тоді ж його обрано директором філії УКУ у Філадельфії (за рекомендацією Йосифа Сліпого), директором Програми центрально- і східно європейських студій уже в університеті Ля-Саль.

У 1985—1986, 1989—1990 він голова Міжнародного товариства ім. Івана Франка у США. У 1992—2006 рр. Президент Світової Ради НТШ. Тривалий час обіймає посаду декана філологічного факультету і члена сенату Українського Вільного Університету в Мюнхені, а від вересня 1998 до 2004 року він був його ректором. Від 2004 і до 2018 був головою релігійного товариства "Свята Софія" у США.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.