У США схвалили «Закон про виняткову важливість вивчення комунізму»

Палата представників Конгресу США ухвалила законопроєкт, який має посилити вивчення комунізму в освітніх програмах країни.

Про це  повідомила Посол України в США Оксана Макарова.

Законопроєкт за поданням конгресменки Марії Ельвіри Салазар, республіканки з Флориди, ухвалили 6 грудня 327 голосами (171 республіканець, 156 демократів) проти 62.

Закон покликаний допомогти сім'ям, громадським та освітнім установам ознайомити учнів з сутністю ідеологій, що суперечать ключовим для США принципам свободи та демократії.

"У тексті окремо наголошується на небезпеці комунізму та подібних політичних ідеологій, а також зазначається, що спроби впровадження комунізму призвели до знищення понад 100 мільйонів осіб у світі", – зазначила Макарова у своєму дописі.

Розробка та впровадження програми покладено на Фундацію пам'яті жертв комунізму.

За словами Оксани Макарової, такий законодавчий крок є важливим для підвищення обізнаності американського суспільства про людиноненависницьку сутність комуністичної ідеології.

З повним текстом закону можна ознайомитися за посиланням.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.