Українське кобзарство визнали всесвітньою нематеріальною культурною спадщиною людства

ЮНЕСКО визнала українське кобзарство частиною нематеріальної культурної спадщини людства.

Про це повідомили у міністерстві культури та стратегічних комунікацій.

5 грудня, під час 19-й сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО з питань охорони нематеріальної культурної спадщини, яка проходить в Парагваї, програму з охорони кобзарсько-лірницької традиції включили до Реєстру належних практик з охорони нематеріальної культурної спадщини людства.

"Цей здобуток стане частиною нашої великої Перемоги. Неспровокована Україною війна забирає життя українських митців: 133 загинуло, серед них і шестеро братчиків кобзарських цехів, які стали на захист України. Нині росія, як колись імперський та сталінський режими, нищить усе, що пов'язано з українською культурою, зокрема кобзарство та носіїв живої спадщини. Та попри усі спроби позбавити українців свого коріння, наша культура засвідчує незламність", - зазначив міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький.

Представляв українську кобзарсько-лірницьку традицію на сесії ЮНЕСКО відомий кобзар, військовослужбовець ЗСУ та народний артист України — Тарас Компаніченко.

"Це визнання – велика Перемога! Це тріумф української культури, українського духу!", — сказав Тарас Компаніченко після визнання кобзарської номінації.

Всесвітньому успіху передувала кропітка й щоденна робота української ініціативної групи, яка розпочалася в серпні 2022 року. У другій половині 2022 року "Кобзарство"/"Кобзарсько-лірницьку традицію" було внесено  до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. 

Крім того, на 19-й сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО до списку нематеріальної культурної спадщини людства внесено також українську писанку. Заявку було подано спільно з Естонією та схвалено в столиці Парагваю.

 

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.