у Києві демонтували погруддя радянських діячів

У Києві демонтували погруддя радянських військових діячів Сидора Ковпака, Івана Черняховського, Павла Рибалка та Олексія Федорова в парку Слави.

Про це повідомив представник Національного українського молодіжного об'єднання, громадський діяч Олег Слабоспицький.

У парку Слави, зокрема, демонтували погруддя Сидора Ковпака — члена російської більшовицької партії з 1919 року. У добу Перших Визвольних змагань він очолював російський диверсійний загін, що боровся з військами Гетьмана Павла Скоропадського. Згодом був бійцем 25-ї Чапаєвської дивізії на Східному фронті, де воював проти українських військових частин. Закінчив спецшколу ОДПУ (НКВС), був заступником голови Президіуму Верховної Ради УРСР, депутатом Верховної Ради СРСР. 

"Демонтаж відбувся відповідно до рішення Київської міської ради від 4 липня 2024 року про усунення цих та інших об'єктів з публічного простору в рамках деколонізації. Надалі мають бути демонтовані також постаменти", - йдеться у повідомленні Слабоспицького.

У 2023 році погруддя були обмальовані активістами з вимогою демонтажу, а згодом з постаментів були демонтовані усі текстові пропагандистські написи та підписи.

"Ці погруддя були встановлені протягом вересня-листопада 2013-го в рамках пропагандистської "Алеї воїнської Слави", створеної за ініціативи тодішнього міністра освіти Дмитра Табачника. Усі 4 бюсти урочисто відкривав прем'єр-міністру часів Януковича Микола Азаров, нагадав Слабоспицький", - нагадав Олег Слабоспицький.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.