Директор Національного музею історії України не повернувся зі закордонного відрядження

Директор Національного музею історії України Федір Андрощук поїхав у закордонне відрядження і не повернувся.

Про це повідомила народна депутатка України Соломія Бобровська.

Термін відрядження директора Національного музею історії України завершився ще 20 вересня. За словами Соломії Бобровської, Федір Андрощук скористався за призначенням своїми іншими громадянствами.

"Судячи з усього, скористався за призначенням своїми іншими громадянствами (те, чому вони в нього взагалі є – це інше питання), відбув у відрядження в Італію та Швецію, і згідно з відповіддю на моє депутатське звернення, загубився на відкритті виставки у Литві", – написала Соломія Бобровська.

Депутатка закликала міністра культури Миколу Точицького негайно вжити "управлінських рішень" щодо Андрощука.

Національний музей історії України — один із провідних музеїв України, його фондові зібрання налічують понад 800 000 експонатів.

Федір Андрощук очолює музей з 2020 року, він археолог і спеціаліст у галузі скандинавістики. Крім того, з 2022 року він є членом виконавчої ради Європейської асоціації археологів.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.