АНОНС: 30 років Будапештському меморандуму: час переосмислення

5 грудня відбудеться круглий стіл за участі народних депутатів України з профільних комітетів Верховної Ради України, фахівців з питань міжнародних відносин, міжнародного права та ядерної безпекина тему "30 років Будапештському меморандуму: час переосмислення".

Про це інформує Український кризовий медіа-центр.

Проблема надання надійних, довгострокових та оформлених у міжнародно-правовому форматі гарантій безпеки для України є одною з ключових. Зростаючі погрози від російського агресора застосування ядерної зброї набуває абсолютного нового звучання, особливо з моменту демонстрації можливості нанесення удару балістичними ракетами зі стратегічних ракетних комплексів. Першочерговим завданням для України стає отримання відповідних гарантій безпеки від ядерних держав в нових умовах.

30 років тому був підписаний Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (Будапештський меморандум).

До цього часу немає повного спільного та погодженого тлумачення сторонами його правової природи, рівня та форм необхідної імплементації. До того ж є питання і до створення відповідних умов для набуття цим документом чинності. Наявність багатьох відкритих питань потребує вироблення та узгодження єдиної та скоординованої позиції України.

Спікери:

Вадим Галайчук, Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Олексій Гончаренко, народний депутат України (фракція "Європейська солідарність"). ⦁ Павло Жовніренко, голова правління ГО "Центр стратегічних досліджень".

Юрій Костенко, Міністр охорони довкілля та ядерної безпеки України у 1992-1998 роках, автор книги "Історія ядерного роззброєння України", представник України в Раді керуючих МАГАТЕ у 1995 році.

Данило Лубківський, директор Київського Безпекового Форуму, заступник Міністра закордонних справ України у 2014 році.

Юрій Макаров, журналіст та документаліст.

Олександр Мережко, народний депутат України ІХ скликання, голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Сергій Рахманін, член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Михайло Самусь, Директор Мережі нових геополітичних досліджень (New Geopolitics Research Network). ⦁ Олександр Хара, експерт Центру оборонних стратегій.

Валерій Чалий, модератор, Голова правління УКМЦ, Надзвичайний і Повноважний Посол України.

Коли: 05.12.2024, 14:30

Де: Пресцентр Українського кризового медіа-центру, вул. Хрещатик, 2 (Український дім) 

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.