Польські політики хочуть прирівняти пропаганду ОУН і УПА до фашизму й комунізму

У польський Сейм внесли проєкт закону, яким пропонують прирівняти пропаганду ОУН та УПА до фашизму й комунізму.

Про це повідомив народний депутат України, ексочільник УІНП Володимир В'ятрович.

3 грудня до польського Сейму було подано законопроєкт про внесення змін до Закону про Інститут національної пам'яті – Комісію з переслідування злочинів проти польського народу та Кримінального кодексу.

У Кримінальному кодексі Республіки Польща у відповідній статті йдеться про покарання за публічну пропаганду нацизму, комунізму, фашизму чи іншого тоталітарного режиму. Втім, сюди пропонують додати фразу: "а також ідеологія Організації українських націоналістів, фракції Бандери (ОУН-б) та Української повстанської армії (УПА), яка призвела до геноциду на Волині та в сусідніх областях у 1943-1945 роках".

"Тобто польські політики хочуть засудити ідеологію боротьби за незалежність України. Боротьби, яка триває просто зараз, боротьби від результату якої залежить доля не лише України, але й Польщі", – наголошує Володимир В'ятрович.

Проєкт щодо криміналізації пропаганди ОУН-УПА внесла група депутатів Сейму від партії "Право і справедливість", яка перебувала при владі до грудня 2023 року. До слова, ймовірним кандидатом на виборах президента Польщі 2025 року від "ПіС" є Кароль Навроцький, керівник Інституту національної пам'яті.

 
Теми

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.