Студенти створили ґайд-путівник творами літератури про Голодомор

Студенти Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка створили гайд-путівник творами української літератури, які розкривають жахіття Голодомору-геноциду українського народу.

Про це інформує УІНП.

"П'ять колосків" – це непроста подорож до трагічних сторінок минулого, яка з'єднує покоління, нагадує про втрати, але водночас надихає на збереження пам'яті.

Цифровий проєкт складається з трьох рубрик: "Проза", "Поезія" та "Документалістика", які об'єднують літературні твори українських авторів різних поколінь від Валер'яна Підмогильного до Світлани Таран. Всього 27 текстів.

Також в проєкті представлене документальне дослідження УІНП "Людяність у нелюдяний час. Доброчинці в часи Голодомору", яке присвячене українцям, які рятували людей під час Голодомору 1932-33 років.

Переглянути ґайд-путівник "П'ять колосків" можна на сайті проєкту.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.