У Києві закликають владу перейменувати вулицю Лаврську на честь гетьмана Івана Мазепи

У 2022 році кияни підтримали петицію про повернення вулиці Лаврській ім’я гетьмана Мазепи, але її досі не розглянула Комісія з питань перейменування.

Про це повідомляє Мережа захисту національних інтересів "А Н Т С".

В 2010 році на прохання голови російської православної церкви Владіміра Гундяєва напередодні його візиту до Києва депутати Київради перейменували частину вулиці Івана Мазепи на Лаврську. Оскільки візит Гундяєва був запланований на 20 липня 2010 року, "Партія регіонів" разом з блоком Черновецького незаконно протиснули рішення про перейменування всупереч Регламенту Київради та вимогам законодавства. 

У 2022 році кияни підтримали петицію Київської міської ради №11649 "Відновити справедливість — повернути вулиці Лаврській ім'я гетьмана Мазепи!". Однак станом на кінець 2024 року це питання досі не розглянуто Комісією з питань найменуваньКиївської міської ради.

Варто зазначити, що на території Києво-Печерської Лаври за гроші Івана Мазепи були відновлені Троїцька Надбрамна церква, Успенський собор, була збудована Церква Всіх Святих над Економічною брамою. Кам'яний мур Лаври був зведений коштом Івана Мазепи. На нинішній Площі Слави стояв колись збудований Мазепою Військовий Микільський собор, підірваний більшовиками в 1934 році.

 

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.