У Києві закликають владу перейменувати вулицю Лаврську на честь гетьмана Івана Мазепи

У 2022 році кияни підтримали петицію про повернення вулиці Лаврській ім’я гетьмана Мазепи, але її досі не розглянула Комісія з питань перейменування.

Про це повідомляє Мережа захисту національних інтересів "А Н Т С".

В 2010 році на прохання голови російської православної церкви Владіміра Гундяєва напередодні його візиту до Києва депутати Київради перейменували частину вулиці Івана Мазепи на Лаврську. Оскільки візит Гундяєва був запланований на 20 липня 2010 року, "Партія регіонів" разом з блоком Черновецького незаконно протиснули рішення про перейменування всупереч Регламенту Київради та вимогам законодавства. 

У 2022 році кияни підтримали петицію Київської міської ради №11649 "Відновити справедливість — повернути вулиці Лаврській ім'я гетьмана Мазепи!". Однак станом на кінець 2024 року це питання досі не розглянуто Комісією з питань найменуваньКиївської міської ради.

Варто зазначити, що на території Києво-Печерської Лаври за гроші Івана Мазепи були відновлені Троїцька Надбрамна церква, Успенський собор, була збудована Церква Всіх Святих над Економічною брамою. Кам'яний мур Лаври був зведений коштом Івана Мазепи. На нинішній Площі Слави стояв колись збудований Мазепою Військовий Микільський собор, підірваний більшовиками в 1934 році.

 

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.