Комік із Сум впорядкував могилу Михайла Драгоманова у Болгарії

Комік із Сум Фелікс Редька відновив власним коштом могилу українського вченого, історика та письменника Михайла Драгоманова у місті Софія.

Про це пише Суспільне.

"Я не фанат Михайла Драгоманова, дізнався про цю постать від друга Євгена Мурзи. Він мені імпонує тим, що це талановита, відома у світі українська людина. Витратив я на відновлення могили майже 2000 доларів. Це мої особисті кошти. Це була імпульсивна ідея, я дуже щасливий, що вдалося її реалізувати", - розповів Фелікс Редька.

Могилу Драгоманова, яка була у занедбаному стані, привели до ладу: змонтували український стяг, розмістили табличку з QR-біографією, прибрали територію, помили надгробки, встановили лавочку.

"Хто в Болгарії буде проїздом або живе — заходьте зацінити. Кого змотивувало — приведіть до ладу найближчу українські могилу закордоном", - закликав Фелікс Редька.

 

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.