IN MEMORIAM: В Ізраїлі помер дисидент Едуард Кузнєцов

В Ізраїлі на 86-му році життя помер радянський дисидент та письменник Едуард Кузнєцов.

Про це пише Радіо Свобода.

Едуард Кузнєцов народився 1939 року в Москві, навчався на філософському факультеті МДУ. Був активістом самвидаву, за що у 1961 році його заарештували та засудили до семи років позбавлення волі.

Відбувши свій термін, Кузнєцов намагався переїхати до Ізраїлю разом із дружиною Сільвою Залмансон, але радянська влада відмовляла йому у дозволі на виїзд. Кузнєцов і Залмансон приєдналися до групи, яка вирішила захопити та викрасти пасажирський літак в Ізраїль. 15 червня 1970 року учасників "ленінградської літакової справи" було заарештовано. 

Кузнєцова засудили до найвищої міри покарання – смертної кари, проте через міжнародний резонанс змінили вирок на 15 років в'язниці. У 1979 році СРСР обміняв Кузнєцова та ще чотирьох дисидентів на заарештованих ФБР радянських шпигунів у США.

В ув'язненні Кузнєцов активно виступав за права політв'язнів. Після звільнення переїхав до Ізраїлю. У 1983-1900 роках був редактором Радіо Свобода. 1991 року він очолив ізраїльську газету "Время", пізніше заснував газету "Вести". 1999-го організував агентство "МІГ-ньюс", а 2003-го став головним редактором літературно-мистецького альманаху "Нота Бене". Російською мовою опубліковано його щоденники, дві книги мемуарів – "Мордовський марафон" та "Російський роман".

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.