IN MEMORIAM: В Ізраїлі помер дисидент Едуард Кузнєцов

В Ізраїлі на 86-му році життя помер радянський дисидент та письменник Едуард Кузнєцов.

Про це пише Радіо Свобода.

Едуард Кузнєцов народився 1939 року в Москві, навчався на філософському факультеті МДУ. Був активістом самвидаву, за що у 1961 році його заарештували та засудили до семи років позбавлення волі.

Відбувши свій термін, Кузнєцов намагався переїхати до Ізраїлю разом із дружиною Сільвою Залмансон, але радянська влада відмовляла йому у дозволі на виїзд. Кузнєцов і Залмансон приєдналися до групи, яка вирішила захопити та викрасти пасажирський літак в Ізраїль. 15 червня 1970 року учасників "ленінградської літакової справи" було заарештовано. 

Кузнєцова засудили до найвищої міри покарання – смертної кари, проте через міжнародний резонанс змінили вирок на 15 років в'язниці. У 1979 році СРСР обміняв Кузнєцова та ще чотирьох дисидентів на заарештованих ФБР радянських шпигунів у США.

В ув'язненні Кузнєцов активно виступав за права політв'язнів. Після звільнення переїхав до Ізраїлю. У 1983-1900 роках був редактором Радіо Свобода. 1991 року він очолив ізраїльську газету "Время", пізніше заснував газету "Вести". 1999-го організував агентство "МІГ-ньюс", а 2003-го став головним редактором літературно-мистецького альманаху "Нота Бене". Російською мовою опубліковано його щоденники, дві книги мемуарів – "Мордовський марафон" та "Російський роман".

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.