У Польщі здійснили напад на професора програми Калиновського

У Варшаві невідомі здійснили замах на життя директора Центру східноєвропейських студій Варшавського університету і стипендіальної програми імені Костянтина Калиновського, професора Яна Маліцького.

Про це повідомляє DW.Білорусь.

Двоє нападників у ніч на 20 грудня зупинили професора у Казимирівському парку Варшави. Запитали його ім'я, після отриманої відповіді вдарили по голові. Медики діагностували струс мозку. 

Центр, яким керує Ян Маліцький у Варшавському університеті, готує спеціалістів зі Сходу та керує програмою Костянтина Калиновського для білоруських студентів, яких переслідують у країні.

"Пан Ян Маліцький - важлива й потужна постать, яка вже багато десятиліть поспіль працює на розпад російської імперії, зокрема й через освіту нових прозахідних еліт в Україні та Білорусі (та й загалом у країнах колишньої імперії зла). Я не здивуюся, якщо йдеться не про кримінал, а про замах, організований рашкою", - написав на своїй Фейсбук-сторінці письменник Андрій Любка, який закінчив Центр східноєвропейських студій Варшавського університету.

Заступник керівника Об'єднаного перехідного кабінету демократичних сил Білорусі та голова Народного антикризового управління Павел Латушка закликав до об'єктивного розслідування та суворого покарання винуватих і замовників нападу:

"Цей жахливий напад потребує найпильнішої уваги, об'єктивного розслідування та суворого покарання як винуватих, так і замовників. Для мене велика честь бути знайомим з Яном Маліцьким із 2020 року та підтримувати проєкт підготовки майбутніх дипломатів для незалежної та європейської Білорусі. Я твердо переконаний, що Ян Маліцький не тільки видатний учений і організатор, а й справжній борець, постать якого є прикладом мужності та витривалості". 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.