АНОНС: "Як говорити про кримськотатарську спадщину в контексті історії України?"

6 грудня в Національному художньому музеї України відбудеться публічна дискусія "Як говорити про кримськотатарську спадщину в контексті історії України?".

Про це інформує Національний художній музей України.

Минулого року в NAMU відбувся круглий стіл "Культурна рецепція Криму: деколоніальний аспект", який об'єднав кримськотатарських і українських дослідників та лідерів думок. Під час круглого столу було піднято низку актуальних питань, які засвідчили необхідність подальшого осмислення Криму, кримськотатарської спадщини в українському контексті. 

Цьогоріч обговорять такі питання:

 Як представлена кримськотатарська історія і мистецтво в музеях України?

 Яким чином говорити про кримськотатарську спадщину за відсутності артефактів?

 Якою є термінологія щодо нашої спільної історії - Україна і Крим, Південь України, …?

 Як ми говоримо про періодизацію, і яке місце в ній посідає Степ, Кримське ханство та інші державні й територіальні утворення?

 Яку методологію застосовувати, говорячи про відображення Криму в українському мистецтві? Особливо після 1944 року?

Учасники дискусії:

Олександр Галенко, історик, тюрколог, перекладач, викладач Київської школи економіки.

Ельміра Аблялімова, політична і культурна діячка, генеральна директорка Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника (2014), член Експертної ради Представництва президента України в АР Крим. тел.

Олексій Савченко, кандидат історичних наук, провідний співробітник Скарбниці Національного музею історії України.

Мартін-Олександр Кислий, історик, кандидат наук, викладач Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Валентина Тищенко, провідна наукова співробітниця Національного музею декоративного мистецтва України.

Модераторка - Оксана Баршинова, мистецтвознавиця, заступниця генерального директора NAMU

Коли: 6 грудня, о 16:00

Де: вул. Грушевського, 6

 

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.