У Львові з’явиться вулиця на честь Рафала Лемкіна, який ввів термін "геноцид"

Ім’я правника та автора терміну "геноцид" отримала вулиця Малинова в Шевченківському районі Львова.

Про це повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.

"Це дуже символічне рішення, адже саме на цій вулиці будується Центр реабілітації для людей, які пережили полон та тортури", ‒ зазначив Андрій Садовий.

Рафал Лемкін народився 24 червня 1900 року в родині польських євреїв поблизу Волковиська Гродненської губернії (тепер територія Білорусі). Навчався спочатку на філології, а згодом на праві у Львівському університеті. Під час навчання він мешкав у Львові на вул. Замарстинівській, 21. Кілька років тому на його честь там відкрили меморіальну таблицю.

Захистив докторську дисертацію у Німеччині, у Гайдельберзькому університеті. Після цього працював помічником прокурора у Бережанах. Викладав у Варшаві та США.

Лемкін був першим із фахівців міжнародного права, який визначив злочини сталінського комуністичного режиму проти українців як геноцид та проаналізував його в контексті міжнародного права.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.