Біля Новгорода демонтували меморіал полякам, які загинули у сталінських концтаборах

У Новгородській області РФ знесли пам'ятники польським військовополоненим, які загинули у 1940-х роках у концтаборі НКВС.

Про це повідомив Голова ОУН Богдан Червак.

"На Московії під Новгородом демонтували меморіал полякам, які загинули у сталінських концтаборах. Акт вандалізму здійснила місцева влада. Чого мовчить міністр закордонних справ Польщі Сікорський? Де обурення поляків? Чи поляки знають тільки про Волинь?", - зауважив Богдан Червак.

Репресованих ховали у спільних могилах на місцевому цвинтарі. Там знаходиться 177 загальні могили, у яких поховано, згідно з документацією табору, 465 особи (зокрема 306 німців, 96 поляків, 32 австрійці, 30 угорців).

Неподалік цвинтаря знаходиться меморіальний комплекс, присвячений польським в'язням табору. Невідомі зруйнували його, а таблички "Пам'яті поляків" та хрест зникли. Як пишуть російські ЗМІ, у знесенні пам'ятника брали участь кілька людей, які приїхали на вантажівці. Місцеві чиновники заявили, що подали заяву до поліції, але, на думку місцевих жителів, без дозволу влади меморіал не могли зруйнувати.

У посольстві Польщі в Москві заявили, що в таборі "було вбито понад 600 польських солдатів, депортованих з Польщі до СРСР у 1944-45 роках".

"Важко не помітити, що руйнація меморіалу практично збіглася з оголошенням рішення МЗС Росії про закриття Генерального консульства Польщі у Санкт-Петербурзі. У кожній релігії цвинтар – це священне, недоторканне місце. Марія Захарова, це та сама "болісна відповідь", про яку ви говорили після закриття російського консульства в Познані?" – йдеться у заяві дипмісії. 

У Новгородській області, за словами місцевих жителів, також було знищено меморіал військовополоненим німцям в Усть-Бринкіно та ще два пам'ятники на Бобрівських горах – полоненим угорцям та інтернованим полякам.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.