IN MEMORIAM: В окупованому Криму помер бандурист Остап Кіндрачук

У ніч на 18 грудня в окупованому Криму відійшов у вічність 87-літній бандурист Остап Кіндрачук.

Про це повідомив Роман Коваль, Президент Історичного клубу "Холодний Яр".

"Ще у вересні він грав на Набережній у Ялті, продовжуючи муляти око ФСБ. На нього окупанти не раз тиснули, ганяли з Набережної, але люди ставали на захист", – написав Роман Коваль.

Остап Кіндрачук народився у селі Котиківка, Івано-Франківщина. Дитинство провів у Карпатах.

Згодом поїхав до Казахстану, де працював на тракторі. Ледь не втративши руку від обморження, виїхав до Ялти на лікування і залишився там. Працював моряком у місцевому порту. Далі вступив до Батумського морехідного училища на штурманське відділення та став капітаном. У море ходив 35 років.

У 1955 році почав грати на бандурі. Навчався у керівника капели бандуристів при клубі медпрацівників у Ялті, історика кобзарства та засновника музею бандури в Ялті Олексія Нирка.

До 1985 року був солістом Кримської народної капели бандуристів ім.Степана Руданського. Втративши роботу в порту, з 1993-го почав грати на вулицях Ялти. Збирав книги про козацтво та історію України, досліджував кобзарство.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.