У Рівному презентували відреставровану картину Йозефа Менціни-Кжеша "Битва під Оршею"

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбулася презентація відреставрованої картини Йозефа Менціни-Кжеша "Битва під Оршею" 1884 року.

Про це повідомляє управління культури і туризму Рівненської ОДА.
 
Автор роботи Йозеф Менціна­-Кжеш (1860-1934) – представник краківської школи мистецтв, відомий як талановитий портретист та автор історичних картин. Учень школи відомого польського художника Яна Матейка
 
Під його впливом, художник у 1884 році створив одну знайкращих своїх історичних картин "Битва під Оршею". Розмір полотна  – 150х350 см.

"Полотно зображає історичну битву 8 вересня 1514 року під містечком Орша, де об'єднані польсько-литовські війська на чолі з князем Костянтином Острозьким здобули перемогу над військом московського князя Василія ІІІ", - йдеться у повідомленні.

Картина Йозефа Менціни-Кжеша "Битва під Оршею" експонувалася в музеї з 2001 року і довгий час була відома під назвою "Битва під Кірхольмом". Завдяки науковим дослідженням у 2004 році встановили теперішню назву роботи художника.
 
Невідомим лишається те, коли і як картина потрапила до музею. Вона була серед експонатів уже в грудні 1941 року, оскільки фігурує в описі музейних речей того часу. У період Другої світової війни картина потрапила до одного з готелів міста, а у 1946 році – повернулася назад до музею, зберігалася у фондовому сховищі і довгий час не була представлена в експозиції. 
Реставрацію картини провели фахівці Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника за фінансової підтримки фонду "Корона князів Острозьких".
 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.