У Рівному презентували відреставровану картину Йозефа Менціни-Кжеша "Битва під Оршею"

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбулася презентація відреставрованої картини Йозефа Менціни-Кжеша "Битва під Оршею" 1884 року.

Про це повідомляє управління культури і туризму Рівненської ОДА.
 
Автор роботи Йозеф Менціна­-Кжеш (1860-1934) – представник краківської школи мистецтв, відомий як талановитий портретист та автор історичних картин. Учень школи відомого польського художника Яна Матейка
 
Під його впливом, художник у 1884 році створив одну знайкращих своїх історичних картин "Битва під Оршею". Розмір полотна  – 150х350 см.

"Полотно зображає історичну битву 8 вересня 1514 року під містечком Орша, де об'єднані польсько-литовські війська на чолі з князем Костянтином Острозьким здобули перемогу над військом московського князя Василія ІІІ", - йдеться у повідомленні.

Картина Йозефа Менціни-Кжеша "Битва під Оршею" експонувалася в музеї з 2001 року і довгий час була відома під назвою "Битва під Кірхольмом". Завдяки науковим дослідженням у 2004 році встановили теперішню назву роботи художника.
 
Невідомим лишається те, коли і як картина потрапила до музею. Вона була серед експонатів уже в грудні 1941 року, оскільки фігурує в описі музейних речей того часу. У період Другої світової війни картина потрапила до одного з готелів міста, а у 1946 році – повернулася назад до музею, зберігалася у фондовому сховищі і довгий час не була представлена в експозиції. 
Реставрацію картини провели фахівці Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника за фінансової підтримки фонду "Корона князів Острозьких".
 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.