Андрій Любка став лауреатом Літературної премії ім. Конрада 2024 року

Закарпатський письменник та волонтер Андрій Любка став лауреатом літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського-2024.

Про це повідомляє Польський Інститут у Києві.

Премія Конрада заснована Польським Інститутом у Києві 2007 року, вручається раз на два роки. Присуджується українському письменникові/письменниці віком до 40 років за послідовність у реалізації творчого шляху, інноваційність форми, універсалізм послання. Фіналістів обрало зі списку претендентів (запропонованих 49 інституціями та приватними особами) польсько-українське журі.

Під час промови Андрій Любка згадав біографічний шлях Конрада і порівняв з теперішніми реаліями:

"Я б дуже не хотів, щоб українські письменники та  письменниці ставали біженцями, виїжджали з країни, давали життя своїм дітям в іншому світі, писали іншою мовою. Це той урок, який сім'я Конрада, його батько, як учасник антиросійських повстань, передає нам сьогодні. Колись, зрештою, треба цьому покласти край, треба зупинити цю імперію та жити на своїй землі, бути господарями, реалізуватися у своїй культурі у своїй мові. Це дуже важливо".

Андрій Любка, як лауреат премії Конрада 2024 отримає 5000 євро від Польського інституту у Києві й піврічну стипендію "Gaude Polonia" від партнера премії — Національного центру культури. Письменник повідомив, що витратить нагороду на купівлю пікапа для ЗСУ.

"Дуже складно отримувати нагороду після попередньої лауреатки — Вікторії Амеліної, адже це неймовірна і символічна відповідальність. Продовжувати те, що й роблять нині українські письменники — служити не тільки мистецтву, а й українській культурі і українському народу. Робити те, що вміємо найкраще, для загального блага і користі", - написав Андрій Любка на своїй Facebook-сторінці.

Окрім Андрія Любки, у трійці фіналістів премії були письменник Олександр Михед та поетеса, волонтерка й військовослужбовиця ЗСУ Ярина Чорногуз.

 

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.