У Києві з'явилася вулиця на честь засновника "Поліської Січі" Тараса Бульби-Боровця

У Києві перейменували ще 12 вулиць, скверів і парків.

Такі рішення прийняли на пленарному засіданні Київради.

"Столиця має залишитися простором нашої історії та культури, без згадки про радянські та імперські наративи. Натомість міські об'єкти отримують назви на честь видатних діячів України та захисників, які боролися за нашу незалежність", — зазначив заступник міського голови, секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко.

Відтак, вулиці й сквери Києва отримали такі нові назви:

Солом'янський район:

вулиця Пржевальського — вулиця Андрія Норова;

скверу в межах вулиць Солом'янської, Григорія Кочура та Андрія Головка присвоєно ім'я Андрія Жованика.

Шевченківський район:

вулиця Лермонтовська – вулиця Володимира Турця.

Деснянський район:

вулиця Ушицька – вулиця Дмитра Захарчука;

вулиця Електротехнічна – вулиця Героїв Енергетиків;

вулиця Пушкіна – вулиця Соні Делоне.

Дарницький район:

вулиця Крилова – вулиця Наталії Кобринської;

парк "Таращанець" — парк "Кримський".

Подільський район:

скверу на вулиці Мостицькій присвоєно ім'я Сергія Васильчука.

Святошинський район:

вулиця Мельниченка – вулиця Тараса Бульби-Боровця;

вулиця Олександра Блока – вулиця Майка Йогансена.

Голосіївський район:

провулку, що пролягає між вулицею Васильківською та вулицею Юлії Здановської присвоєно ім'я Любомира Бордуна.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.