У США презентували виставку з історії "Щедрика"

Уперше у США, напередодні дня народження Миколи Леонтовича, у стінах американського Університету Індіани відкрилась виставка з історії "Щедрика".

Проєкт під назвою "Чотири ноти з України" презентували 4 й 6 грудня у Музичній бібліотеці та у Школі міжнародних та глобальних студій університету. Це авторська виставка дослідниці історії "Щедрика" Тіни Пересунько, яка розповідає американцям про українське походження відомої Різдвяної колядки "Carol of the Bells".

"Для широкої американської публіки "Carol of the Bells" – "американська класика". Для професійних виконавців – "українська різдвяна колядка", адже саме так подав у партитурі "Carol of the Bells" Пітер Вільговський, автор англомовного тексту до "Щедрика". Втім протягом десятиліть у різних американських різдвяних альбомах, радіопрограмах й телевізійних шоу "Carol of the Bells" називали "російською колядкою", а композитора Миколу Леонтовича – "російським композитором". Яскравим прикладом є популярний Різдвяний альбом Хору Роберта Шоу 1946 року, в якому зазначалося: "Carol of the Bells – типова російська народна колядка; музика – Леонтовича, композитора, про якого ми не змогли знайти жодної інформації"– зазначила дослідниця. 

 

Стендова виставка "Чотири ноти з України" уперше у США розповідає мовою архівних документів понад 100-річну історію всесвітньовідомої пісні: від написання твору українським композитором у 1916 році й появи через 20 років його англомовної версії, до наших днів, коли у 2022 році Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, а у нью-йоркському Карнегі Гол відзначили 100-річчя першого виконання мелодії у США.

 
Фото з відкриття виставки Вікторії Савчук

"Виставка про "Щедрик" й "Carol of the Bells" фулбрайтівської стипендіатки Тіни Пересунько в моїй альма матір Indiana University це справжнє свято душі. Вона розповідає історію неймовірної мелодії, яку знає кожен українець і кожен американець, і яка єднає наші нації вже понад 100 років. У ній переплелись споконвічна боротьба України за свободу, наша незалежність 1918 року, креативна культурна дипломатія уряду УНР та особисто Симона Петлюри, наша багата культура і геніальність композитора Миколи Леонтовича та диригента Олександра Кошиця, котрий презентував Америці цей хоровий шедевр. В ній також трагедія окупації України радянською росією та, як наслідок, десятиліття нищення України та, найголовніше, заклик до всіх наших партнерів єдиною родиною перемогти російську імперію зла сьогодні. Це історія про те, як через музику ми саме на Різдво даруємо світу частинку себе", – зазначила у вітальному слові Посол України у США Оксана Маркарова

На стендах виставки представлено матеріали з архівів та бібліотек України, США, Канади й Чехії, які дослідниця історії "Щедрика" збирала упродовж років й уперше презентує у США. Це, зокрема, рукопис "Щедрика" Миколи Леонтовича 1916 року із фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. Вернадського. Це також матеріали з історії європейського тріумфу "Щедрика" й прем'єри пісні у Нью-Йорку та у країнах Південної Америки.

 
Фото з відкриття виставки Вікторії Савчук

Авторка проєкту наголосила, що після окупації України більшовицькою Росією та вбивства композитора агентом російської ЧК, злочин російських спецслужб замовчували й не розголошували за кордоном. Лиш українська еміграція у США роками намагалась нагадати американцям про українську ідентичність "Carol of the Bells" й трагічну долю автора мелодії. Так, 12 грудня 1971 року до 50-річчя убивства композитора українська діаспора організувала у Нью-Йорку концерт-меморіал, під час якого оприлюднила Маніфест із засудженням російського терору й окупації України:

"Москва, яка тимчасово закріпила свою владу в Україні, свідома того, що поневолити повністю й знищити українську націю вона зможе тільки тоді, коли їй удасться знищити українську культуру. Отже, побіч фізичного поневолення, вона безоглядно винищує всі елементи української культури, всі її прояви та пам'ятки минулого…"

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.