Книга Олександра Зінченка "Як українці зруйнували імперію зла" серед номінантів на здобуття Премії імені Шевельова-2024

Книга історика, журналіста і співзасновника "Історичної правди" Олександра Зінченка "Як українці зруйнували імперію зла" увійшла до списку номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року.

Про це повідомив Український ПЕН.

15 жовтня Український ПЕН завершив прийом зголошень на здобуття Премії імені Юрія Шевельова за найкращу українську книжку есеїстики 2024 року. Після аналізу поданих заявок на відповідність технічним і жанровим критеріям Премії члени Капітули оголосили довгий список номінантів.

До довгого списку ввійшло 9 видань:

Асєєв Станіслав, "Мельхіоровий слон або Людина, яка думала" (Чорна гора)

Беспалов Максим, "У пошуках Єви" (Локальна історія)

Буйських Юлія, "На захід від Бугу" (Видавництво 21)

Зінченко Олександр, "Як українці зруйнували імперію зла" (Vivat)

Лаюк Мирослав, "Бахмут" (Видавництво "Українер")

Макаров Юрій, "Та невже! Книга особистих відкриттів" (Дух і Літера)

Махно Василь, "Кури не літають" (Видавництво Старого Лева )

Санченко Антон, "На чорноморській хвилі : 33 століття копаного моря" (Видавництво Богдан)

Філоненко Борис, "Культура під тиском від ООО/ОООО" (ist publishing)

Переможця чи переможницю оголосять 17 грудня в Києві.

Премію імені Шевельова заснували у 2013-му PEN Ukraine, Києво-Могилянська бізнес-школа, видавництво "Дух і Літера", Центр юдаїки та Український науковий інститут Гарвардського університету. Її назвали на честь Юрія Шевельова, який започаткував модерну українську есеїстику. Премія відзначає внесок у невіддільні для жанру цінності — незалежність думки та витонченість стилю.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.