Глава МЗС Польщі просить відновити ексгумацію жертв Волинської трагедії

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський висловив жаль приводу того, що Україна не забезпечила прогрес у питанні ексгумації жертв Волинської трагедії.

Про це сказав Радослав Сікорський в інтерв'ю телеканалу TVN24.

"Я розчарований, бо міністр закордонних справ України обіцяв мені поступ у цій справі до Дня всіх святих, але поступу немає. Ми вважаємо, що це є частина європейського культурного коду, щоб тіла навіть ворогів поховати згідно з християнським обрядом", - зауважив Радослав Сікорський. 

Очільник польського МЗС акцентував, що "єдине, що потрібне Польщі" – це згода України на повернення до процесу ексгумації, що був призупинений у 2017 році.

Минулого місяця міністр закордонних справ України Андрій Сибіга за результатами свого візиту до Польщі заявив, що Україна й Польща обговорили конкретні технічні кроки для розв'язання проблеми ексгумації загиблих під час Волинської трагедії.

Нещодавно Український інститут національної пам'яті повідомив, що має намір включити пошукові роботи на території Рівненської області до плану роботи та заходів на 2025 рік. 

Більше про акцію "Вісла" та Волинську трагедію читайте на сайті "Історичної правди".

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.