Глава МЗС Польщі просить відновити ексгумацію жертв Волинської трагедії

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський висловив жаль приводу того, що Україна не забезпечила прогрес у питанні ексгумації жертв Волинської трагедії.

Про це сказав Радослав Сікорський в інтерв'ю телеканалу TVN24.

"Я розчарований, бо міністр закордонних справ України обіцяв мені поступ у цій справі до Дня всіх святих, але поступу немає. Ми вважаємо, що це є частина європейського культурного коду, щоб тіла навіть ворогів поховати згідно з християнським обрядом", - зауважив Радослав Сікорський. 

Очільник польського МЗС акцентував, що "єдине, що потрібне Польщі" – це згода України на повернення до процесу ексгумації, що був призупинений у 2017 році.

Минулого місяця міністр закордонних справ України Андрій Сибіга за результатами свого візиту до Польщі заявив, що Україна й Польща обговорили конкретні технічні кроки для розв'язання проблеми ексгумації загиблих під час Волинської трагедії.

Нещодавно Український інститут національної пам'яті повідомив, що має намір включити пошукові роботи на території Рівненської області до плану роботи та заходів на 2025 рік. 

Більше про акцію "Вісла" та Волинську трагедію читайте на сайті "Історичної правди".

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.