АНОНС: Лекція "Річ Посполита Козацька, або скільки річпосполитського спадку було в Гетьманщині?"

5 листопада у Києві відбудеться лекція Олексія Сокирка на тему "Річ Посполита Козацька, або скільки річпосполитського спадку було в Гетьманщині?".

Про це інформує Польський Інститут у Києві.

В популярній свідомості Гетьманщина й Річ Посполита виступають непримиренними ворогами "козацької" версії історії України. Втім, як не парадоксально, саме історичний багаж Речі Посполитої безпосередньо вплинув на формування політичних та мілітарних інститутів козацької держави, політичну культуру її еліти, судову систему, економіку й право. Чому Іван Мазепа називав Гетьманщину "нашою Річчю Посполитою" та як уживалися ці різні світи? 

Лектор: Олексій Сокирко, кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка, дослідник історії України та Центрально-Східної Європи XVII — XVIII ст.

Дата та час: 5 листопада о 19:00

Місце: книгарня Сенс, вул. Хрещатик, 34

Реєстрація обов'язкова.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.