Оголошено фіналістів проєкту "Резиденція Орлика. Віднайдення України в архівах світу"

Проєкт "Резиденція Орлика. Віднайдення України в архівах світу" на початку 2024 року започаткувало Міністерство закордонних справ України.

Про це інформує МЗС України.

У рамках проєкту обрані історики отримують можливість працювати в архівах інших держав, відкривати невідомі документи та налагоджувати зв'язки з міжнародними науковими спільнотами.

На початку цього року Міністерство закордонних справ України започаткувало проєкт "Резиденція Орлика. Віднайдення України в архівах світу". І отже, ми готові оголосити імена його фіналістів!

Фіналістами проєкту в 2024 році стали:

Олександр Середа – науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України, доцент кафедри історії України ПНПУ ім. К.Д. Ушинського. Тема дослідження: "Османська резиденція Пилипа Орлика". Дослідження відбуватимуться у Болгарії та Туреччині за підтримки Посольств України у цих країнах.

Олег Однороженко – доктор історичних наук, автор 17 монографій та близько 100 наукових статей. Тема дослідження: "Україна у складі Великого князівства Литовського (ХІV–XVI ст.)". Дослідження відбуватимуться у Литві за підтримки Посольства України.

Незалежна дослідниця Марина Траттнер, а також дослідниці Національного заповідника "Гетьманська столиця" (м. Батурин) Наталія Дробязко, Марина Хармак. Тема дослідження: "Віднайдення документів гетьмана Пилипа Орлика у шведських архівах". Партнером у реалізації цього проєкту є благодійний фонд "МХП-Громаді", який окрім фінансової підтримки, допоміг організувати дослідницьку роботу в Швеції.

Проєкт "Резиденція Орлика. Віднайдення України в архівах світу" передбачає підтримку українських науковців, які зосереджують свої зусилля на дослідженні питань державотворення, дипломатії та міжнародних відносин України. Його мета – розповісти і українцям, і світу про раніше не описані сторінки української історії.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.