Польський Інститут нацпам’яті звинуватив голову УІНП Дробовича у маніпуляції

Інститут національної пам’яті Польщі вважає «маніпуляцією» заяву голови УІНП Антона Дробовича про те, що його відомство не отримало відповіді від IPN Польщі на прохання надати перелік місць для пошуково-ексгумаційних робіт жертв Волинської трагедії.

Про це йдеться в офіційній заяві IPN Польщі, пише Укрінформ.

Голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антон Дробович в коментарі заявив, що відомство ще у вересні 2024 року звернулося до Інституту національної пам'яті Польщі з проханням надати список і конкретику щодо бажаних місць пошуково-ексгумаційних робіт, але відповіді поки що не отримало. 

Натомість в Інституті національної пам'яті Польщі зазначили, що в межах листування з українською стороною, в тому числі з Міністерством культури України, подано 9 основних і кілька десятків детально розписаних заяв щодо надання згоди на проведення пошуково-ексгумаційних робіт, зокрема жертв Волинського злочину. У кожній заяві вказувалися точні місця, обрані фахівцями польського Інституту нацпам'яті, де планувалося провести роботу.

"Що стосується заяви директора Українського інституту національної пам'яті Антона Дробовича, польський Інститут національної пам'яті заявляє: слова пана Дробовича є маніпуляцією і дезінформують громадську думку. Вони шкодять польсько-українській співпраці у сфері вшанування пам'яті жертв Волинського злочину",- йдеться в заяві.

А також нагадали слова чинного голови IPN РП Кароля Навроцького, який віднедавна є також незалежним кандидатом у президенти Польщі за підтримки правоконсервативної партії "Право і Справедливість" (PiS), що фахівці Інституту готові упродовж 24 годин вирушити в Україну для здійснення пошуково-ексгумаційних робіт польських жертв Волинської трагедії.

"Ми сприймаємо слова Антона Дробовича як спробу заблокувати процес пошуку жертв Волинського злочину, погоджений між польською та українською владою",- йдеться в заяві IPN.

В польській установі підкреслили, що в Україні на ексгумації очікують близько 120 тисяч убитих поляків.

 

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.