У Луцьку презентували мурал на честь воїна УПА Івана Гончарука

Мурал з'явився на стіні Луцького слідчого ізолятора, де бандерівець перебував понад два роки як колишній радянський політв'язень.

Про це пишутуть "Волинські новини".

Уродженець села Грудки Камінь-Каширського району Іван Гончарук – останній бандерівець, якого радянська влада засудила до смерті. 62-річного пенсіонера засудили за звинуваченнями, за які він уже відсидів свій термін раніше в концтаборі та був звільнений.

"Уперше він був засуджений у 1945 році за участь в УПА. Вони просто підняли багато справ за той період і всі випадки "боротьби з радянською владою" приписали Івану Гончаруку. Таким чином нібито за нововідкритими обставинами розпочали нову справу. Тобто, з одного боку, вони скасували попередній вирок, за яким Іван Гончарук 11 років відсидів на Колимі. Лише в 1977 році він з родиною повернувся в Україну. І от його, 62-річного пенсіонера, 1 липня 1987 року заарештовують", - розповіла історикиня Леся Бондарук.

Саме в Луцькому СІЗО Іван Гончарук два роки чекав виконання вироку. Його розстріляли в Києві 12 липня 1989 року. У 2019 році вдалося довести, що справа проти Гончарука була сфабрикована, його було реабілітовано.

Намалював повстанця художник Юрій Чайка, який у Луцьку в рамках проєкту "Люди міста" створив до 10 муралів.

"Зазвичай фотографії людей, яких я малюю, знайти досить непросто. Це можуть бути архівні фотографії поганої якості чи зображення людини в поважному віці. Я ж хочу показувати людей молодими, енергійними, з палаючими очима. Я домальовую вбрання та деталі, враховую контекст. Наприклад, Івана Гончарука я намалював на лавці, оскільки локація – на пагорбі, щоб він не вивищувався зверхньо над людьми", -  зазначив Юрій Чайка.

Зобразивши на стіні СІЗО вояка УПА Івана Гончарука, установа прагнула привернути увагу до історії визвольної боротьби та радянських репресій.

 

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.