У Луцьку презентували мурал на честь воїна УПА Івана Гончарука

Мурал з'явився на стіні Луцького слідчого ізолятора, де бандерівець перебував понад два роки як колишній радянський політв'язень.

Про це пишутуть "Волинські новини".

Уродженець села Грудки Камінь-Каширського району Іван Гончарук – останній бандерівець, якого радянська влада засудила до смерті. 62-річного пенсіонера засудили за звинуваченнями, за які він уже відсидів свій термін раніше в концтаборі та був звільнений.

"Уперше він був засуджений у 1945 році за участь в УПА. Вони просто підняли багато справ за той період і всі випадки "боротьби з радянською владою" приписали Івану Гончаруку. Таким чином нібито за нововідкритими обставинами розпочали нову справу. Тобто, з одного боку, вони скасували попередній вирок, за яким Іван Гончарук 11 років відсидів на Колимі. Лише в 1977 році він з родиною повернувся в Україну. І от його, 62-річного пенсіонера, 1 липня 1987 року заарештовують", - розповіла історикиня Леся Бондарук.

Саме в Луцькому СІЗО Іван Гончарук два роки чекав виконання вироку. Його розстріляли в Києві 12 липня 1989 року. У 2019 році вдалося довести, що справа проти Гончарука була сфабрикована, його було реабілітовано.

Намалював повстанця художник Юрій Чайка, який у Луцьку в рамках проєкту "Люди міста" створив до 10 муралів.

"Зазвичай фотографії людей, яких я малюю, знайти досить непросто. Це можуть бути архівні фотографії поганої якості чи зображення людини в поважному віці. Я ж хочу показувати людей молодими, енергійними, з палаючими очима. Я домальовую вбрання та деталі, враховую контекст. Наприклад, Івана Гончарука я намалював на лавці, оскільки локація – на пагорбі, щоб він не вивищувався зверхньо над людьми", -  зазначив Юрій Чайка.

Зобразивши на стіні СІЗО вояка УПА Івана Гончарука, установа прагнула привернути увагу до історії визвольної боротьби та радянських репресій.

 

Теми

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.