НАН України ліквідовує видавництво "Наукова думка"

Зачиняється також книгарня та онлайн-магазин видавництва.

Про це Читомо повідомили у видавництві "Наукова думка".

"Видавництво "Наукова думка", якому 102 роки, ліквідовують. Книжок у нас більше ніхто не зможе купити", — зазначила завідувачка відділу розповсюдження книжкових видань Віра Агеєва.

Щодо установи ініціювали процедуру банкрутства 5 жовтня 2024 року. "Наукову думку" ліквідовують у межах процесу оптимізації від НАН. Однак видавництво завершить видання, які залишилися в роботі.

"Видавництво завершить усі процеси, пов'язані з державними замовленнями, адже ми маємо розуміти, чи бюджетні кошти використали за призначенням", — додала заступниця директора з питань наукової та видавничої діяльності видавничого дому "Академперіодика" Олена Жук, яка є головою комісії з припинення діяльності видавництва "Наукова думка".

Останній день роботи книгарні видавництва "Наукова думка" — 2 грудня 2024 року. У зв'язку з цим проводять фінальний розпродаж літератури зі знижками до 75%.

Видавництво "Наукова думка" — науково-виробниче підприємство, що входить до складу НАН України. Установу створили у 1922 році, а очолив редакцію український письменник, історик та філолог Агатангел Кримський. Останні кілька років видавництво випускало енциклопедії різних напрямів та словники з української мови.

 

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.