Театр імені Пушкіна у Харкові перейменували на честь Квітки-Основ'яненка

Колишній театр імені Пушкіна у Харкові носитиме ім'я українського письменника Григорія Квітки-Основ'яненка.

Таке рішення під час сесії Харківської обласної ради ухвалили депутати, повідомив Сергій Жуков.

За зміну назви театру проголосували 88 депутатів. Епопея з перейменуванням тривала понад два роки.

"Навіть під час повномасштабної війни далеко не одразу в раді знайшлися голоси, щоб прибрати з назви театру не лише слово "російський", а й ім'я Пушкіна. Питання двічі виносили на сесію, сперечалися на засіданнях комісій. Мені довелося не лише читати колегам міні-лекцію про використання Кремлем "сонця російської поезії" як інформаційної зброї, а й цитувати рядки з його найбільш шовіністичних віршів. Все для того, щоб перебити сумнівні аргументи про "величезне значення поезії Пушкіна для світової культури". Дотиснули, і й грудні 2022-го таки прибрали обидва російські маркери з назви театру. Сьогодні він нарешті отримав українське ім'я", — написав депутат облради від ЄС Сергій Жуков.

Драмтеатр у Харкові позбавили імені російського поета Олександра Пушкіна у грудні 2022 року.

Назвати театр на честь літератора та громадського діяча Квітки-Основ'яненка запропонували у творчому колективі. Раніше розглядали й інші варіанти, зокрема творців Розстріляного Відродження Майка Йогансена та Миколу Хвильового, але врешті вирішили віддати шану першому харківському драматургу. Його п'єси йдуть у театрах по всій Україні, але досі немає жодного закладу, який носив би ім'я Григорія Квітки-Основ'яненка.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.