Центральний державний історичний архів України оприлюднив документи до 190-річниці заснування Київського університету

ЦДІАК України представив документальну виставку, присвячену 190-річчю заснування Київського університету (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка).

Про це інформує ЦДІАК України.

Заснування Київського університету відбулося відповідно до указу від 8 листопада 1833 року на базі Волинського (Кременецького) ліцею. Урочисте відкриття університету відбулося 15 липня 1834 р. у день рівноапостольного князя Володимира. В перший навчальний рік (1834/1835 н.р.) діяв тільки філософський факультет з двома відділеннями: історико-філологічним та фізико-математичним. Першими студентами університету стали 62 юнаки, які розпочали свої заняття 28 серпня 1834 р.

Першим ректором університету був призначений професор ботаніки, історик, фольклорист, видатний вчений-енциклопедист Михайло Максимович, який здобув визнання завдяки праці "Малоросійські пісні". Під керівництвом архітектора Вікентія Беретті впродовж 1838-1842 років було зведено величний університетський корпус у стилі класицизму з червоними стінами й чорними основами і капітелями колон.

На виставці представлені документи з фондів ЦДІАК України про заснування університету, урочисте відкриття, призначення ректора і викладачів, спорудження будівлі університету. Зокрема експонуються листи про призначення і формулярний список Михайла Максимовича, його унікальна світлина.

Архівні документи відображають розвиток структури університету, формування нових факультетів, визначення напрямків діяльності окремих кафедр, затвердження їхнього штатного складу й навчальних предметів. Від Археографічної комісії, утвореної 19 листопада 1843 р, як Тимчасова комісія для розгляду давніх актів в архівах Київської, Подільської і Волинській губерній при генерал-губернаторові, і яка безпосередньо підпорядковувалася адміністрації Київського університету, веде свою історію Центральний державний історичний архів України, м. Київ. До кінця Другої світової війни архів розташовувався в будівлі червоного корпусу університету.

Діяльність Київської громади, багато з членів якої були викладачами і студентами Київського університету, зробила свій внесок в громадсько-культурний розвиток України на зламі століть. Зокрема, в презентованих документах згадано про підготовку і проведення у 1899 р. ХІ Археологічного з'їзду в Києві, головою підготовчого комітету якого був історик, викладач університету Володимир Антонович

До виставки включені документи з фамільного фонду родини Грушевських. Михайло Грушевський є одним з найвідоміших випускників Київського університету. В колекції добре збереглися документи про його студентське життя – заява про зарахування на навчання, студентський квиток, диплом про закінчення університету та ін. А також рукописи вченого - чернетки, тексти статей, видавничі гранки із власноручною коректурою Михайла Грушевського.

Документальну виставку, присвячену 190-річчю заснування Київського університету можна переглянути на сайті ЦДІАК України.

 

Групова фотографія викладачів та студентів юридичного факультету Київського університету св. Володимира. [1900 р.]. ЦДІАК України, ф. 2226, оп. 2, спр. 95.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.