АНОНС: Виставка до 125-річчя з дня народження Гетьманівни Єлизавети Скоропадської

27 листопада Музеї Гетьманства запрошує на відкриття виставки, присвяченої 125-річчю з дня народження Гетьманівни Єлизавети Скоропадської-Кужім "Думки і згадки тільки для себе".

Про це інформує Музей Гетьманства.

Як формувалася свідомість та українська ідентичність Єлизавети Павлівни, чому саме вона стала образом українки, який поширювався та шанувався багато років серед української еміграції?

Виставка створена на основі особистих записів думок та переживань Єлизавети Скоропадської, які вона довіряла своїм зошитам, що зберігаються в Центральному державному історичному архіві України м. Києва та музейних предметів з фондової колекції Музею гетьманства.

Вперше на виставці експонується авторська копія скульптурної роботи Єлизавети Скоропадської, а сама Гетьманівна постає не лише як помічниця батька Павла Скоропадського, але і як професійний скульптор.

Єлизавета Скоропадська - українська політична діячка, керівниця Гетьманського руху та Союзу гетьманців-державників (1959—1976), скульпторка. Дочка гетьмана Павла Скоропадського та Олександри Скоропадської.

Де: Музей Гетьманства, м. Київ, Спаська, 16Б

Коли: 27 листопада, 15:00

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.