АНОНС: Презентація відреставрованого фільму "Український рух" 1917 року

26 листопада відбудеться презентація відреставрованого фільму "Український рух" 1917 року про Українську революцію.

Стрічка "Український рух" 1917 року – єдиний кіноматеріал, де зафільмовано керівництво Центральної Ради перед російським вторгненням. У цьому фільмі можна побачити Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, військового секретаря Миколу Порша, голову Вільного козацтва Києва Михайла Ковенка, а також низку діячів, що уможливили створення й захист української державності в роки революції.

Плівка з фільмом, яка зберігається у Центральному державному аудіовізуальному та електронному архіві, була скопійована для українського архіву більше ніж півсторіччя тому. До цього матеріал пройшов десятки копіювань, причому частина з них відбувалася методом перезйомки з екрану, що є найбільш руйнівним для зображення.

Для реставрації фільм вперше в Україні було відскановано у форматі 4K. Завдяки сучасним технологіям, багаторічній роботі та штучному інтелекту, команда kilok.art відновила стрічку, ліквідувавши більшість дефектів, привнесених часом.

Режисер Іван Канівець, автор реставрації кінохроніки, поділиться історією роботи над проєктом та розповість про виклики, які постали у процесі відновлення кінострічки. На презентації ви зможете дізнатися, як саме технології допомагають зберігати важливі історичні матеріали, та оцінити можливості штучного інтелекту в збереженні культурної спадщини.

Цей проєкт став можливим завдяки співпраці з Центральним державним аудіовізуальним та електронним архівом і студією ВІАТЕЛ.

Коли: 26 листопада, 18:00

Де: Київ, Будинок кіно, Синя зала

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.