АНОНС: Онлайн-лекція Оксани Кісь "Голодомор 1932-33 рр. крізь призму жіночих досвідів"

27 листопада відбудеться онлайн-лекція історикині Оксани Кісь "Голодомор 1932-33 рр. крізь призму жіночих досвідів".

Хоча історія Голодомору 1932-33 років в Україні посідає чільне місце в українському публічному дискурсі, історичних студіях та політиці пам'яті, гендерний вимір цієї трагедії залишається малодослідженим. Ця лекція ґрунтується на аналізі особистих спогадів тих, хто пережили Голодомор, і розкриває ґендерні особливості та складнощі жіночих досвідів виживання в умовах геноциду.

Йтиметься насамперед про пасивний спротив та активний опір жінок державному насильству, індивідуальні та колективні дії жінок для захисту родинного майна та продовольчих запасів від примусової експропріації, жіночі стратегії виживання та практики порятунку життя в умовах тотального голоду та правового свавілля.

Окрему увагу буде звернуто на такі контроверсійні аспекти, як роль призвідниць Голодомору – жінок, які брали участь у "розкуркуленнях"; дилеми материнства в умовах голодування; сексуальне насильство щодо жінок.

Оксана Кісь - історикиня та антропологиня, докторка історичник наук, старша наукова співробітниця відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України. З 2010 р. Оксана Кісь – очільниця Української асоціації дослідників жіночої історії та співзасновниця Української асоціації усної історії. Авторка книг "Жінка в традиційній українській культурі другої половини ХІХ - початку ХХ ст" (Львів, 2008; друге видання - 2012) та "Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти" (Львів, 2017). Наукова редакторка низки збірників, в тому числі "Українські жінки в горнилі модернізації" (Харків: КСД, 2017), який здобув нагороду Форуму Видавців у Львові 2017 у номінації "Історія".

Коли: 27 листопада, 17:00

Доєднатися до заходу можна в зумі за посиланням (пароль: 065775).

ЇЇЛЕКТОРІЙ "Творчині української дійсности" організований Музеєм жіночої та гендерної історії /Центром гендерної культури у партнерстві з Фондом імені Гайнріха Бьолля в Україні, експертним ресурсом Гендер в деталях, Українською асоціацією дослідниць жіночої історії, Інститутом Івана Франка НАН України та ГО "Бюро гендерних стратегій і бюджетування".

 

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.