АНОНС: Онлайн-лекція Оксани Кісь "Голодомор 1932-33 рр. крізь призму жіночих досвідів"

27 листопада відбудеться онлайн-лекція історикині Оксани Кісь "Голодомор 1932-33 рр. крізь призму жіночих досвідів".

Хоча історія Голодомору 1932-33 років в Україні посідає чільне місце в українському публічному дискурсі, історичних студіях та політиці пам'яті, гендерний вимір цієї трагедії залишається малодослідженим. Ця лекція ґрунтується на аналізі особистих спогадів тих, хто пережили Голодомор, і розкриває ґендерні особливості та складнощі жіночих досвідів виживання в умовах геноциду.

Йтиметься насамперед про пасивний спротив та активний опір жінок державному насильству, індивідуальні та колективні дії жінок для захисту родинного майна та продовольчих запасів від примусової експропріації, жіночі стратегії виживання та практики порятунку життя в умовах тотального голоду та правового свавілля.

Окрему увагу буде звернуто на такі контроверсійні аспекти, як роль призвідниць Голодомору – жінок, які брали участь у "розкуркуленнях"; дилеми материнства в умовах голодування; сексуальне насильство щодо жінок.

Оксана Кісь - історикиня та антропологиня, докторка історичник наук, старша наукова співробітниця відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України. З 2010 р. Оксана Кісь – очільниця Української асоціації дослідників жіночої історії та співзасновниця Української асоціації усної історії. Авторка книг "Жінка в традиційній українській культурі другої половини ХІХ - початку ХХ ст" (Львів, 2008; друге видання - 2012) та "Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти" (Львів, 2017). Наукова редакторка низки збірників, в тому числі "Українські жінки в горнилі модернізації" (Харків: КСД, 2017), який здобув нагороду Форуму Видавців у Львові 2017 у номінації "Історія".

Коли: 27 листопада, 17:00

Доєднатися до заходу можна в зумі за посиланням (пароль: 065775).

ЇЇЛЕКТОРІЙ "Творчині української дійсности" організований Музеєм жіночої та гендерної історії /Центром гендерної культури у партнерстві з Фондом імені Гайнріха Бьолля в Україні, експертним ресурсом Гендер в деталях, Українською асоціацією дослідниць жіночої історії, Інститутом Івана Франка НАН України та ГО "Бюро гендерних стратегій і бюджетування".

 

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.