Глава Інституту національної пам'яті Польщі - кандидат у Президенти Республіки Польща

Польська опозиційна консервативна партія "Право і справедливість" (ПіС) висунула своїм кандидатом на майбутніх президентських виборах Кароля Навроцького, очільника Інституту національної пам'яті Польщі.

Про це повідомив Інституту національної пам'яті Польщі.

Відповідне рішення було ухвалено під час партійного з'їзду, що відбувся 24 листопада у Кракові.

"Він не боїться поєднувати традиції з сучасними технологіями. Він збудував міст між минулим і сьогоденням для наступних поколінь поляків. Під його керівництвом Інститут національної пам'яті став Інститутом національного майбутнього. Президентський палац – це ще один етап тієї ж місії – дбати про пам'ять і боротися за майбутнє Республіки Польща!", - йдеться у повідомленні Інституту національної пам'яті Польщі.

41-річний Кароль Навроцький не є членом жодної політичної партії. Майбутній кандидат від ПіС на виборах родом із Ґданська. Випускник Інституту історії Ґданського університету, доктор гуманітарних наук. З 2017 по 2021 рік Навроцький був директором Музею Другої світової війни в Ґданську, а з 2021 року є президентом Інституту національної пам'яті.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.