В Україні створили електронну мапу з випадками канібалізму під час Голодомору 1932-1933 років

Міністерство внутрішніх справ і Музей Голодомору створили електронну мапу з понад 2 тисячами випадків канібалізму під час Голодомору 1932-1933 років.

Про це повідомили в МВС.

Спеціалісти МВС розробили електрону мапу та нанесли на неї електронні копії архівних кримінальних справ. Електронний ресурс унаочнює масштаби та жахіття злочину геноциду, вчиненого проти українців комуністичним режимом на чолі зі Сталіном.

"За допомогою інструментів електронної мапи прослідковується, що поширення канібалізму чітко співпадає з географією найбільш постраждалих внаслідок Голодомору регіонів, яка раніше була визначена українськими науковцями. Це в черговий раз підтверджує особливості геноцидної політики радянської імперії щодо України та спростовує російський міф про загальносоюзний голод в СРСР", — зазначили в МВС.

Минулого року за ініціативою МВС було оцифровано 1022 страшні справи про канібалізм під час Голодомору 1932-1933 років. Цьогоріч додано інформацію про ще понад 1000 справ про людоїдство, які були знищені у 1956 році, але збереглась коротка інформація у так званих вибіркових списках на знищення. Тепер разом – це вже майже 2050 трагічних історій. 

 

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.