Відбулася прем’єра документального фільму про Голодомор «Сімейний альбом»

У столичному кінотеатрі «Жовтень» 21 листопада відбулася прем’єра документального фільму «Сімейний альбом», який розповідає історію австрійського інженера Александра Вінербергера, та його праонуки Самари Пірс.

Про це повідомили в Музеї Голодомору.

"Історія "Сімейного альбому" – це історія про найцінніший у світі експонат – камеру Leica II, якою було зроблено важливі фотодокази Голодомору. У 2022 році ми зробили невелику виставку, на якій представили цей експонат. А за якийсь час до музею прийшли Андрій Корнієнко і Марина Ткачук і сказали: "А давайте знімемо про це кіно?". Як музейниця я щаслива, що фільм є кількома мовами і я бажаю йому успішної і потужної дороги світом", – зазначила перед прем'єрою стрічки очільниця Музею Голодомору Леся Гасиджак.

Зйомки стрічки відбувалися у 2023 році в Великобританії, Австрії та в Україні – на Харківщині і в Музеї Голодомору.

"У деяких населених пунктах, де відбувалися зйомки, зараз ведуться інтенсивні бойові дії і я не впевнена, що сьогодні ми могли б уже зняти цей фільм. З деякими нашими героями сьогодні немає зв'язку і ми нічого не знаємо про їхню долю. Нам дуже пощастило, що ми встигли зафіксувати Харківщину і те, що там відбувало після деокупації", – каже режисерка Марина Ткачук.

Від 21 лисопада покази фільму розпочинаються у майже 80 кінотеатрах України. Також "Сімейний альбом" можна буде побачити в Німеччині, Франції, Іспанії, Польщі, Португалії, Кіпрі, Великій Британії, Чорногорії, Румунії, Малайзії, Єгипті, Індонезії, Йорданії, Гані, ПАР, Республіці Ботсвана, Алжирі та багатьох інших країнах – в українських посольствах, кінотеатрах, культурних центрах, у рамках Днів українського кіно. Окрім того стрічку покажуть в Раді Європи та Європарламенті – за участю іноземних дипломатичних місій.

У День пам'яті жертв Голодомору, 23 листопада, о 18:00 у кінотеатрі "Жовтень" відбудеться показ за участю знімальної групи та головної героїні Самари Пірс.

Також знімальна група представить фільм: у Хмельницькому (22 листопада, 18:30, кінотеатр Woodmall Cinema) та Львові (24 листопада, 16:00, кінотеатр "Планета Кіно").

"Сімейний альбом" знятий кінокомпанією Good Morning Films, режисерка Марина Ткачук, продюсер Андрій Корнієнко. Проєкт є переможцем мистецького конкурсу на ДП "МПІУ" Телеканал Дім і відбувся завдяки державній підтримці кіновиробництва та партнерству з Музеєм Голодомору.

Завдяки підтримці Українського культурного фонду фільм перекладений та дубльований пʼятьма іноземними мовами – англійською, німецькою, французькою, польською та іспанською.

 

Година папуги. Погані передчуття професора Свяневича

"Я аніскільки не сумнівався, що вступ Радянської Росії у наші східні воєводства буде означати для них кінець існуючому там польському впливу і відрив тих територій від Польщі. Я не був би проти передачі тих воєводств незалежним Україні і Білорусі, якби такі існували, але не бачив сенсу в передачі їх Радянському Союзу". Як професор Свяневич передбачив Велику війну.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.