Ярослав Грицак став лауреатом польської премії Тішнера

Премію Ярослав Грицак отримав за книгу "Україна. Вирватись з минулого" про історію України від хрещення Київської Русі до повномасштабного російського вторгнення 2022 року.

Про це повідомила пресслужба УКУ.

Професор УКУ історик Ярослав Грицак став цьогорічним лауреатом премії польської фундації о. Юзефа Тішнера та краківського католицького видавництва "Знак" у категорії – видання, які продовжують тему Тішнера "Мислення згідно з цінностями". 

Урочисте нагородження відбулося 21 листопада у Польщі.

"Якби я міг би мріяти про якусь нагороду, то премія Тішнера була би на першому місці. Я був завжди захоплений його постаттю і його філософією, а також гумором. Маю надію, що середовище УКУ виховає колись людину такого масштабу і впливу", – каже Ярослав Грицак.

Премія передбачає фінансову винагороду у сумі 50 тис. злотих. Усі гроші Ярослав  Грицак переказав благодійному фонду компетентної допомоги українській армії "Повернись живим".

Юзеф Станіслав Тішнер – польський католицький священник та філософ. Кавалер вищої нагороди Польщі – Ордену білого орла. Друг і однодумець святого Івана-Павла II, знакова постать в антикомуністичному польському русі "Солідарність". Капелан профспілки і творець теології праці. З 2001 присуджують нагороду його імені. 

 
ФОТО: onet

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.