У музеях Ватикану з’явилося вісім україномовних аудіогідів

У музеях Ватикану одночасно з’явилося вісім аудіогідів українською мовою.

Про це у Телеграмі повідомила перша леді Олена Зеленська, передає Укрінформ.

"Унікальна подія: даємо старт одночасно 8 українським аудіогідам! Таке в межах мого проєкту з українізації провідних пам'яток світу, який охопив уже 93 об'єкти в 50 країнах, дійсно вперше і стається в особливому місці – у музеях Ватикану, в одній із найбільших мистецьких колекцій світу, яку збирали упродовж століть понтифіки", - зазначила дружина Президента.

Це 8 екскурсійних маршрутів і 19 годин аудіотексту. Озвучили його українські артисти, до озвучування долучився й посол України у Ватикані Андрій Юраш.

Робота з озвучування була непростою: її доводилося переривати через повітряні тривоги та знеструмлення в Києві.

"Між розповідями про вічні цінності, про художників і мистецтво артистам та звуковикам доводилося бігти в бомбосховища. Страшний контраст, у якому зараз живе Україна. Але ми втілюємо та продовжуємо цей проєкт для наших співвітчизників, які опинилися за кордоном на непростому шляху, і для самої нашої мови, бо вона має право звучати й бути почутою", - зауважила Зеленська.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.