У музеях Ватикану з’явилося вісім україномовних аудіогідів

У музеях Ватикану одночасно з’явилося вісім аудіогідів українською мовою.

Про це у Телеграмі повідомила перша леді Олена Зеленська, передає Укрінформ.

"Унікальна подія: даємо старт одночасно 8 українським аудіогідам! Таке в межах мого проєкту з українізації провідних пам'яток світу, який охопив уже 93 об'єкти в 50 країнах, дійсно вперше і стається в особливому місці – у музеях Ватикану, в одній із найбільших мистецьких колекцій світу, яку збирали упродовж століть понтифіки", - зазначила дружина Президента.

Це 8 екскурсійних маршрутів і 19 годин аудіотексту. Озвучили його українські артисти, до озвучування долучився й посол України у Ватикані Андрій Юраш.

Робота з озвучування була непростою: її доводилося переривати через повітряні тривоги та знеструмлення в Києві.

"Між розповідями про вічні цінності, про художників і мистецтво артистам та звуковикам доводилося бігти в бомбосховища. Страшний контраст, у якому зараз живе Україна. Але ми втілюємо та продовжуємо цей проєкт для наших співвітчизників, які опинилися за кордоном на непростому шляху, і для самої нашої мови, бо вона має право звучати й бути почутою", - зауважила Зеленська.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.