АНОНС: Дискусія до 91-х роковин Голодомору–геноциду Українського народу

19 листопада у Києві відбудеться панельна дискусія до 91-х роковин Голодомору–геноциду Українського народу "Студії Голодомору: теорія, історія, пам'ять".

Про це інформує УІНП.

Війна, що її розв'язала путінська Росія у центрі Європи, використання агресором продовольства як зброї стали серйозним викликом людству. Оприлюднений 2022 року авторитетними міжнародними організаціями звіт "Стан продовольчої безпеки та харчування у світі" визначає реальні загрози у зв'язку з війною Росії проти України – передусім продовольчій безпеці тих країн Світу, які вже раніше стикалися з ситуаціями голоду та продовольчої кризи. Експертне середовище також попереджає про зумовлені війною можливі перешкоди, у короткостроковій та віддаленій перспективах, для досягнення важливої цілі забезпечення для усіх доступу до належного харчування: кількість людей у світі, особливо жінок і дітей, які не доїдають, може  зростати.

Подолання цих загроз, а отже і майбутнє людства, залежить від багатьох факторів. Зокрема, і від того, якою мірою буде засвоєний досвід історії Голодомору – геноциду Українського народу, наскільки ретельно і комплексно будуть досліджені, описані й критично осмислені причини, механізми та наслідки цього злочину, з урахуванням широкого історичного контексту та порівняльних перспектив.

Сьогодні пам'ять про Голодомор як злочин геноциду об'єднує українське суспільство, водночас в умовах повномасштабної війни постає питання, як у суспільстві, що щоденно переживає травми й стикається зі злочинами агресора, говорити про травми минулого і як нам сьогодні пам'ятати про Голодомор, щоби стати сильнішими, зупинити злочин геноциду на українській землі, що його нині чинить росія.

У фокусі обговорення – (пере)осмислення історіографічної традиції історії Голодомору та комеморативних практик у сучасному українському та світовому просторах.

Дві панельні дискусії охоплюватимуть, однак не обмежуватимуться, питаннями:

  • Студії Голодомору/Holodomor Studies в Україні та Світі: погляд з сьогодення у майбуття.
  • Як пам'ятати Голодомор під час повномасштабної війни: сучасні практики вшанування пам'яті про Голодомор; як говорити про злочин геноциду голодом у суспільстві, що переживає війну; пам'ять про геноцид голодом і сучасні геноцидні наміри РФ у війні проти України 

Організатори заходу:

  • Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine)
  • Український інститут національної пам'яті
  • Інститут історії України Національної академії наук України
  • Національний музей Голодомору-геноциду

Учасники першої панельної дискусії:

  • Лариса Якубова, завідувачка відділу Інституту історії України Національної академії наук України, член-кореспондент НАН України, докторка історичних наук
  • Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя Національної академії наук України, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук
  • Людмила Гриневич, провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАН України, директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), докторка історичних наук
  • Ірина Захарчук, професорка Рівненського гуманітарного університету, координаторка наукового напряму Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), докторка філологічних наук
  • Сергій Колісніченко, історик, педагог, координатор напряму "Інтернет Архів епохи Голодомору" Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), віськовослужбовець ЗСУ
  • Андрій Маслюк, старший науковий співробітник Інституту психології імені Г. Костюка, доктор психологічних наук

Учасники другої панельної дискусії:

  • Леся Гасиджак, генеральний директор Національного музею Голодомору-геноциду
  • Антон Дробович,  голова Українського інституту національної пам'яті  
  • Олександр Зінченко, історик, публіцист, автор проєктів Суспільного мовлення, автор сценарію документального серіалу "Голодомор. Літописці"
  • Андрій Козицький, історик, доцент Львівського національного університету ім. І. Франка, автор монографії "Велика брехня. Методи, наративи та динаміка заперечення Голодомору"
  • Тетяна П'янкова, письменниця, авторка роману про Голодомор 1932–1933 років "Вік червоних мурах"
  • Олесь Санін, режисер і сценарист фільму "Поводир"

Де: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16 (Укрінформ)

Коли: 19 листопада, початок о 11:00

 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.