У Кривому Розі демонтували пам’ятники Пушкіну та Лермонтову

У Кривому Розі демонтували пам’ятники російським письменникам Олександру Пушкіну та Михайлу Лермонтову.

Про це повідомляє місцеве інтернет-видання "На часі", передає Укрінформ.

"15 листопада у Кривому Розі нарешті, на третьому році повномасштабної війни, демонтували пам'ятники російським письменникам... У забуття відправились пам'ятники Лєрмонтову на проспекті Центральному та Пушкіну з вул. Гірничих інженерів", - йдеться у повідомленні.

Крім них у Кривому Розі досі є пам'ятники російському публіцисту Льву Толстому та воїнам-інтернаціоналістам.

Згідно з розпорядженням голови Дніпропетровської ОДА № Р-317/0/3-24 від 26 липня 2024 р. "Про демонтаж пам'ятників та пам'ятних знаків, які підпадають під дію Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії", у Кривому Розі мали демонтувати шість об'єктів. Це монумент "Данко", споруджений на честь 100-річчя з дня народження Максима Горького, пам'ятники Михайлу Лермонтову, Льву Толстому, Олександру Пушкіну, воїнам-інтернаціоналістам та пам'ятний знак керівнику підпільної організації Ю. Козаченку.

Керівництву міста було рекомендовано здійснити демонтаж (перенесення) з публічного простору пам'ятників, пам'ятних знаків до 1 листопада 2024 року. 

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.