У Кривому Розі демонтували пам’ятники Пушкіну та Лермонтову

У Кривому Розі демонтували пам’ятники російським письменникам Олександру Пушкіну та Михайлу Лермонтову.

Про це повідомляє місцеве інтернет-видання "На часі", передає Укрінформ.

"15 листопада у Кривому Розі нарешті, на третьому році повномасштабної війни, демонтували пам'ятники російським письменникам... У забуття відправились пам'ятники Лєрмонтову на проспекті Центральному та Пушкіну з вул. Гірничих інженерів", - йдеться у повідомленні.

Крім них у Кривому Розі досі є пам'ятники російському публіцисту Льву Толстому та воїнам-інтернаціоналістам.

Згідно з розпорядженням голови Дніпропетровської ОДА № Р-317/0/3-24 від 26 липня 2024 р. "Про демонтаж пам'ятників та пам'ятних знаків, які підпадають під дію Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії", у Кривому Розі мали демонтувати шість об'єктів. Це монумент "Данко", споруджений на честь 100-річчя з дня народження Максима Горького, пам'ятники Михайлу Лермонтову, Льву Толстому, Олександру Пушкіну, воїнам-інтернаціоналістам та пам'ятний знак керівнику підпільної організації Ю. Козаченку.

Керівництву міста було рекомендовано здійснити демонтаж (перенесення) з публічного простору пам'ятників, пам'ятних знаків до 1 листопада 2024 року. 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.