Правозахисниця Ольга Гейко отримала "Нагороду Пам'яті народів"

Учасниця Української Гельсінської групи та ініціаторка створення Українського культурологічного клубу Ольга Гейко стала лауреаткою "Нагороди Пам'яті народів", якою щорічно відзначають борців із тоталітаризмом.

Про це повідомляє Суспільне Культура.

Свою правозахисну діяльність Ольга Гейко почала в Українській Гельсинській групі. Приєднавшись до кампанії зі захисту організаторів групи Миколи Матусевича і Мирослава Мариновича, Ольга Гейко писала заяви та скарги у прокуратуру і КДБ, зустрічалась із московськими правозахисниками Петром Григоренком та Тетяною Великановою, регулярно передавала інформацію про хід справи на Захід.

Через цю діяльність та після відмови від радянського громадянства 12 березня 1980 року правозахисницю заарештували. Ольга Гейко відбула ув'язнення у таборах 6 років, повернулася до Києва навесні 1986-го. 

Разом із колишніми політв'язнями Сергієм Набокою, Леонідом Мілявським, Ларисою Лохвицькою та Інною Чернявською в період Перебудови організовувала масовий просвітницький захід, на якому розповідали про реальне становище української культури. Так, у серпні 1987 року виник Український культурологічний клуб - перша незалежна громадська організація в радянській Україні, першим публічним виходом якого стала акція до других роковин Чорнобильської трагедії.

"Нагорода Пам'яті народів" — проєкт чеської громадської організації Post Bellum у співпраці з суспільними мовниками Чехії, Словаччини та України. Щорічно її присуджують учасникам та учасницям усноісторичного проєкту "Пам'ять народів" (Memory of Nations), який збирає свідчення очевидців визначних історичних подій. Серед них – ветеран(к)и війни, дисидент(к)и, учасники/-ці руху опору, жертви Голокосту, переслідувані письменники/-ці, підпільники/-ці, скаут(к)и та віряни. 

Ольга Гейко стала першою жінкою лауреаткою премії від України. Українці третій рік поспіль отримують цю нагороду. У 2022 році лауреатом став громадський діяч, член-засновник Української Гельсінської групи, дисидент і політв'язень часів СРСР Мирослав Маринович. У 2023 році – український священник, капелан, кавалер ордена "За заслуги" III ступеня Василь Вирозуб.

 

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.