Українців у США запрошують долучитися до опитування про вплив Голодомору на покоління

Українські американці віком від 18 років можуть взяти участь в анонімному онлайн-опитуванні, яке досліджує вплив Голодомору в Україні на тих, хто пережив цю трагедію, та їхніх нащадків у США.

Про це повідомив сайт Світового конгресу українців (СКУ), передає Укрінформ.

Дослідження проводить канадський психолог українського походження, викладач і аспірант Карлтонського університету в Оттаві (Канада) Брент Безо за підтримки Мережі нащадків Голодомору. Він має на меті поглибити розуміння того, як нащадки сприймають штучно створену трагедію геноциду та як вона вплинула на їхнє життя, сім'ї та громади. Ще одна мета – визначити силу й стійкість, що проявляються серед нащадків.

"Підтримка Мережею цього соціологічного дослідження допомагає висвітлити унікальний і глибоко травматичний досвід тих, хто пережив Голодомор-геноцид. Важливо, що досі не було достатньо досліджень щодо його довгострокових психологічних, фізіологічних та соціальних наслідків. Таке дослідження проводиться у США вперше", – йдеться в повідомленні. 

Попередні дослідження українсько-канадського психолога про міжпоколінні наслідки Голодомору показали, що ефекти травми спостерігаються принаймні у двох поколіннях нащадків тим, хто пережив цю трагедію. Дослідницька команда зазначила, що участь в опитуванні можуть брати й ті, хто не є нащадками постраждалих.

"Результати цього опитування можуть допомогти нащадкам, тим, хто пережив Голодомор усвідомити міжпоколінні травматичні реакції що простежуються з покоління у покоління, які вони, можливо, не пов'язували з історією своєї родини", – сказала голова Мережі нащадків Голодомору при СКУ Оля Сорока. 

Долучитися до опитування можна за посиланням або через вебсайт Мережі нащадків Голодомору. 

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.