Українців у США запрошують долучитися до опитування про вплив Голодомору на покоління

Українські американці віком від 18 років можуть взяти участь в анонімному онлайн-опитуванні, яке досліджує вплив Голодомору в Україні на тих, хто пережив цю трагедію, та їхніх нащадків у США.

Про це повідомив сайт Світового конгресу українців (СКУ), передає Укрінформ.

Дослідження проводить канадський психолог українського походження, викладач і аспірант Карлтонського університету в Оттаві (Канада) Брент Безо за підтримки Мережі нащадків Голодомору. Він має на меті поглибити розуміння того, як нащадки сприймають штучно створену трагедію геноциду та як вона вплинула на їхнє життя, сім'ї та громади. Ще одна мета – визначити силу й стійкість, що проявляються серед нащадків.

"Підтримка Мережею цього соціологічного дослідження допомагає висвітлити унікальний і глибоко травматичний досвід тих, хто пережив Голодомор-геноцид. Важливо, що досі не було достатньо досліджень щодо його довгострокових психологічних, фізіологічних та соціальних наслідків. Таке дослідження проводиться у США вперше", – йдеться в повідомленні. 

Попередні дослідження українсько-канадського психолога про міжпоколінні наслідки Голодомору показали, що ефекти травми спостерігаються принаймні у двох поколіннях нащадків тим, хто пережив цю трагедію. Дослідницька команда зазначила, що участь в опитуванні можуть брати й ті, хто не є нащадками постраждалих.

"Результати цього опитування можуть допомогти нащадкам, тим, хто пережив Голодомор усвідомити міжпоколінні травматичні реакції що простежуються з покоління у покоління, які вони, можливо, не пов'язували з історією своєї родини", – сказала голова Мережі нащадків Голодомору при СКУ Оля Сорока. 

Долучитися до опитування можна за посиланням або через вебсайт Мережі нащадків Голодомору. 

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.