На Прикарпатті створять артрезиденцію Наталії Кобринської

До 170-річчя зачинательки феміністичного руху в Україні у Болехові на Франківщині відбудують зруйнований будинок Наталії Кобринської.

Про це повідомила Болехівська міська рада. 

Проєкт під робочою назвою "Дім Кобринської" започаткували представниці феміністичного видавництва Creative Women Publishing. 

У Болехові на вулиці Зеленій Наталія Кобринська жила у 1907–1920 роках, проводила там просвітницькі та феміністичні зустрічі з жінками. Її будинок радянська влада зрівняла з землею грейдером і навіть вирубала всі дерева в саду.

"Нині це важлива місія спільнотворення унікального місця жіночої сили, творчого натхнення, неперервної традиції поколінь. Це, врешті, виконання заповіту великої Наталі Кобринської — пожертвувати власний будинок "наслідницям свого духа". Це також і про доторки до сокровенного, про колективну памʼять, яка екзистенційно скріплює покоління й береже націю від забуття", — зазначила  дослідниця жіночої історії Алла Швець.

Ініціатори створення артрезиденції також мають намір перевидати жіночий альманах "Перший вінок" разом зі збіркою есеїв "Ті, що творили "Перший вінок"", що знайомлять із життям, творчістю та історичним контекстом 17 авторок альманаху, об'єднаних Кобринською в 1887 році.

Наталія Кобринська (Озаркевич) - українська письменниця, засновниця організованого фемінізму в Україні. Створила першу феміністичну організацію "Товариство руських жінок", видала перший альманах на теми рівності ("Перший вінок", 1887 рік). Померла 22 січня 1920 року в Болехові від епідемічного висипного тифу, похована на місцевому кладовищі.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.