АНОНС: Науковий форум "Революція Гідності: на шляху до історії"

20-21 листопада відбудеться Науковий форум "Революція Гідності: на шляху до історії" – 2024.

Про це інформує УІНП.

Фокус-тема цього року: "Еволюція протестних рухів в Україні новітньої доби: імперії, війни, ідентичність".

Тематичні напрями форуму:

- Протестні рухи як чинник націєтворення. Досвід Європи та України

- Еволюція національного спротиву від середини ХІХ століття до російсько-української війни

- Протести: ідея, різновиди та (без)перервність Самоорганізація суспільства: способи, методи, конфігурація

- Майдани: протоформи, форми, соціальний конструкт

- Феномен Майданів як найвищої форми громадянського протесту

- "Культурна травма" в контексті масових протестів, воєн та окупації

- Пам'ятання та забування: (ре)презентація спротиву

Партнери: Український інститут національної пам'яті, Інститут історії України НАНУ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український католицький університет, Національний університет "Києво-Могилянська академія".

Більше інформації на сайті Музею Майдану за посиланням. 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.