Оголошено лауреатів Конкурсу імені Єжи Ґєдройця 2024

Церемонія нагородження відбудеться 2 грудня 2024 року в Посольстві Республіки Польща в Києві.

Про це повідомив Польський Інститут у Києві.

Рішенням Капитули Конкурсу імені Єжи Ґєдройця були присуджені премії студентам і молодим українським дослідникам за найкращі бакалаврські, магістерські та докторські роботи на польську тематику, а також на тему польсько-українських та українсько-польських взаємин.

Члени Капітули одноголосно вирішили присудити вісім премій:

У номінації "Докторська дисертація":

I премія — Орися Віра,  Український католицький університет, "Годонімика Львова: генеза і розвиток в магдебурзький період".

II премія — Роман Івашко, Львівський національний університет імені Івана Франка, "Львівська латинська архідієцезія в унійних процесах зі східним християнством у 1410-х– 1460-х роках".

III премія — Андрій Савчук, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, "Формування дипломатичних кадрів у державах Вишеградської четвірки (1991-2004рр.)"

У номінації "Магістерська робота":

I премія  — Світлана Олійник, Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського, "Втілення філософсько-естетичної концепції К. Пендерецького періоду Findesiècle у творчості композитора кінця ХХ – початку ХХІ століть".

II премія — Артем Школьний, Національний університет "Києво-Могилянська академія", ""Історичні методи" в "Анналах" Яна Длугоша: на прикладі сюжету про руські претензії на Люблінську землю".

III премія — Роман Мартинчук, Львівський національний університет імені Івана Франка, "Польща і російська агресія проти України в 2014-2021рр."

У номінації "Бакалаврська робота":

I премія — Оксана Воловодюк, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, "Маскулінність і героїзм у польських підрозділах Великої армії імператора Наполеона: ідеї та практики (1806 – 1814 рр.)"

II премія – не присуджено.

III премія — Лілія Горбачова, Національний університет "Львівська Політехніка", "Розбудова прикордонної інфрастуктури в рамках українська-польської транскордонної співпраці".

Конкурс імені Єжи Ґєдройця під почесним патронатом Міністра закордонних справ Республіки Польща Радослава Сікорського організований Польським Інститутом в Києві у співпраці з Центром східноєвропейських студій Варшавського університету (SEW UW) та Посольством Республіки Польща в Києві.

Конкурс було започатковано 2006 року, у 100-ту річницю від дня народження Єжи Ґєдройця, з метою вшанування його внеску в польсько-український діалог, польську політичну думку та польську історію в широкому розумінні. Єжи Ґєдройць зробив величезний внесок у розбудову польсько-українських відносин як редактор паризького часопису "Культура", засновник і директор Літературного інституту, видавець часопису "Zeszyty Historyczne" (Історичні зошити)  та повної серії Бібліотека"Культури".

 

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.