Оголошено лауреатів Конкурсу імені Єжи Ґєдройця 2024

Церемонія нагородження відбудеться 2 грудня 2024 року в Посольстві Республіки Польща в Києві.

Про це повідомив Польський Інститут у Києві.

Рішенням Капитули Конкурсу імені Єжи Ґєдройця були присуджені премії студентам і молодим українським дослідникам за найкращі бакалаврські, магістерські та докторські роботи на польську тематику, а також на тему польсько-українських та українсько-польських взаємин.

Члени Капітули одноголосно вирішили присудити вісім премій:

У номінації "Докторська дисертація":

I премія — Орися Віра,  Український католицький університет, "Годонімика Львова: генеза і розвиток в магдебурзький період".

II премія — Роман Івашко, Львівський національний університет імені Івана Франка, "Львівська латинська архідієцезія в унійних процесах зі східним християнством у 1410-х– 1460-х роках".

III премія — Андрій Савчук, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, "Формування дипломатичних кадрів у державах Вишеградської четвірки (1991-2004рр.)"

У номінації "Магістерська робота":

I премія  — Світлана Олійник, Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського, "Втілення філософсько-естетичної концепції К. Пендерецького періоду Findesiècle у творчості композитора кінця ХХ – початку ХХІ століть".

II премія — Артем Школьний, Національний університет "Києво-Могилянська академія", ""Історичні методи" в "Анналах" Яна Длугоша: на прикладі сюжету про руські претензії на Люблінську землю".

III премія — Роман Мартинчук, Львівський національний університет імені Івана Франка, "Польща і російська агресія проти України в 2014-2021рр."

У номінації "Бакалаврська робота":

I премія — Оксана Воловодюк, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, "Маскулінність і героїзм у польських підрозділах Великої армії імператора Наполеона: ідеї та практики (1806 – 1814 рр.)"

II премія – не присуджено.

III премія — Лілія Горбачова, Національний університет "Львівська Політехніка", "Розбудова прикордонної інфрастуктури в рамках українська-польської транскордонної співпраці".

Конкурс імені Єжи Ґєдройця під почесним патронатом Міністра закордонних справ Республіки Польща Радослава Сікорського організований Польським Інститутом в Києві у співпраці з Центром східноєвропейських студій Варшавського університету (SEW UW) та Посольством Республіки Польща в Києві.

Конкурс було започатковано 2006 року, у 100-ту річницю від дня народження Єжи Ґєдройця, з метою вшанування його внеску в польсько-український діалог, польську політичну думку та польську історію в широкому розумінні. Єжи Ґєдройць зробив величезний внесок у розбудову польсько-українських відносин як редактор паризького часопису "Культура", засновник і директор Літературного інституту, видавець часопису "Zeszyty Historyczne" (Історичні зошити)  та повної серії Бібліотека"Культури".

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.