Оголошено лауреатів Конкурсу імені Єжи Ґєдройця 2024

Церемонія нагородження відбудеться 2 грудня 2024 року в Посольстві Республіки Польща в Києві.

Про це повідомив Польський Інститут у Києві.

Рішенням Капитули Конкурсу імені Єжи Ґєдройця були присуджені премії студентам і молодим українським дослідникам за найкращі бакалаврські, магістерські та докторські роботи на польську тематику, а також на тему польсько-українських та українсько-польських взаємин.

Члени Капітули одноголосно вирішили присудити вісім премій:

У номінації "Докторська дисертація":

I премія — Орися Віра,  Український католицький університет, "Годонімика Львова: генеза і розвиток в магдебурзький період".

II премія — Роман Івашко, Львівський національний університет імені Івана Франка, "Львівська латинська архідієцезія в унійних процесах зі східним християнством у 1410-х– 1460-х роках".

III премія — Андрій Савчук, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, "Формування дипломатичних кадрів у державах Вишеградської четвірки (1991-2004рр.)"

У номінації "Магістерська робота":

I премія  — Світлана Олійник, Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського, "Втілення філософсько-естетичної концепції К. Пендерецького періоду Findesiècle у творчості композитора кінця ХХ – початку ХХІ століть".

II премія — Артем Школьний, Національний університет "Києво-Могилянська академія", ""Історичні методи" в "Анналах" Яна Длугоша: на прикладі сюжету про руські претензії на Люблінську землю".

III премія — Роман Мартинчук, Львівський національний університет імені Івана Франка, "Польща і російська агресія проти України в 2014-2021рр."

У номінації "Бакалаврська робота":

I премія — Оксана Воловодюк, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, "Маскулінність і героїзм у польських підрозділах Великої армії імператора Наполеона: ідеї та практики (1806 – 1814 рр.)"

II премія – не присуджено.

III премія — Лілія Горбачова, Національний університет "Львівська Політехніка", "Розбудова прикордонної інфрастуктури в рамках українська-польської транскордонної співпраці".

Конкурс імені Єжи Ґєдройця під почесним патронатом Міністра закордонних справ Республіки Польща Радослава Сікорського організований Польським Інститутом в Києві у співпраці з Центром східноєвропейських студій Варшавського університету (SEW UW) та Посольством Республіки Польща в Києві.

Конкурс було започатковано 2006 року, у 100-ту річницю від дня народження Єжи Ґєдройця, з метою вшанування його внеску в польсько-український діалог, польську політичну думку та польську історію в широкому розумінні. Єжи Ґєдройць зробив величезний внесок у розбудову польсько-українських відносин як редактор паризького часопису "Культура", засновник і директор Літературного інституту, видавець часопису "Zeszyty Historyczne" (Історичні зошити)  та повної серії Бібліотека"Культури".

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.